Аналіз практики розгляду справ за позовами директорів до свого Товариства (корпорації) про своє звільнення з посади за власним бажанням, а також публікацій колег з цього питання спонукає до висловлення своїх міркувань щодо проблем та шляхів їх подолання як у судовій практиці так і в доктрині корпоративного права.
Актуальність дослідження викликана, у першу чергу, величезним практичним інтересом, оскільки на розгляді в судах знаходяться справи, що потребують швидкого і правильного вирішення, захисту права та інтересу директорів, які попали у пастку своєї посади, від якої не знають як позбавитися.
Остання судова практика
У постанові КЦС ВС від 07.03.2024 у справі № 752/21453/20 Суд, після повернення справи з ВП ВС, вказав, що позов директора, звільненого на підставі п.9 ч.1 ст.36 КЗпП не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, вирішив справу в порядку цивільного судочинства. Це означає, що для визначення юрисдикції має значення також і підстава, з якої звільнено керівника корпорації.
Один із суддів цієї колегії, наполягаючи на своїй оцінці обставин справи і права, висловив Окрему думку, пославшись на правову позицію ВП ВС у справі № 127/27466/20, що цей спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства відповідно до вимог статті 20 ГПК України, а рішення, що прийняті у цій справі порушують правила юрисдикції загальних судів.
У цій справі № 127/27466/20 ВП ВС постановою від 06.09.2023 частково задовольнила касаційну скаргу Корпорації, скасувала рішення Господарського суду Вінницької області від 12.05.2022 і постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.10.2022 із закриттям провадження у справі за позовом Директора про визнання звільненим з посади керівника та зобов’язання вчинити певні дії.
Читайте статтю: Звільнення директора ТОВ/АТ за власним бажанням – це корпоративний чи трудовий спір: правнича дискусія
Правові позиції ВП ВС
Мотивуючи це рішення, ВП ВС виснувала, що створення (обрання) виконавчого органу товариства відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства (ч. 1 ст. 99 ЦКУ), п. 7 ч. 2 ст. 30 ЗУ від 06.02.2018 № 2275-VIII «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (Закон № 2275-VIII)) або в окремих випадках — наглядової ради товариства (ч. 2 ст. 38 Закону № 2275-VIII). Це рішення породжує між особами, яких воно стосується, корпоративні відносини, у яких обрана особа наділяється повноваженнями з управління, та які є підставою для виникнення відносин представництва в цивільних/господарських відносинах Корпорації як юридичної особи. Окрім того між директором та Корпорацією виникають трудові відносини, що регулюються законодавством про працю, у зв’язку з укладенням в установленому порядку (ч. 12 ст. 39 Закону № 2275-VIII) з одноосібним виконавчим органом (членом колегіального виконавчого органу) трудового договору (контракту).
Важливим є правовий висновок ВП ВС, що у разі, коли між Корпорацією і Директором, як у справі що розглядається, не укладався трудовий договір (контракт), то між ними не виникає спору про припинення такого правочину як трудовий договір. Тому, у спірних правовідносинах норми законів про працю, зокрема ст. 38 КЗпП про розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, з ініціативи працівника, — не застосовується.
ВП ВС зробила правовий висновок, що відносини Керівника з управління Товариством становлять основу відносин між товариством та цією особою. Визнання трудових правовідносин припиненими, або звільнення Директора у таких відносинах спрямовано на припинення правовідносин з управління, які існують між Директором та Товариством.
При цьому ВП ВС визначила алгоритм, за яким у спірних правовідносинах мають припинятися повноваження з корпоративного управління. Цей порядок є відмінним від алгоритму припинення трудових відносин, який встановлено для усіх інших категорій працівників – попередження роботодавця письмово за два тижні. Для корпоративних відносин ця норма не застосовується.
Слід застосовувати приписи корпоративного закону, зокрема ч. 2-5 та 11 ст. 32 Закону № 2275-VIII. Директор для припинення своїх повноважень за своєю власною ініціативою має скликати загальні збори учасників Товариства (п. 1 ч. 7 ст. 31 Закону № 2275-VIII) з включенням до порядку денного питання про припинення своїх повноважень шляхом обрання нового директора або тимчасового виконувача його обов’язків (ч. 13 ст. 39 Закону № 2275-VIII), дотримуючись особливостей порядку, встановленого статутом Товариства, зокрема: не пізніше, ніж за 30 днів до початку зборів повідомити кожного з учасників про порядок денний, дату, час, і місце їх проведення, а також забезпечити учасникам можливість ознайомитися з документами та інформацією, необхідними для розгляду питань порядку денного за місцезнаходженням Товариства.
Блог