Зрадники чи жертви: як на півдні України судять очільників окупованих сіл

Попри активну фазу війни, українські суди продовжують розглядати кримінальні провадження про держзраду очільників окупованих або вже деокупованих населених пунктів. Деяких із них звільняють від відповідальності через співпрацю з правоохоронцями та допомогу в ідентифікації військовослужбовців РФ, причетних до злочинів на окупованих територіях.

Про те, як очільники південних сіл погоджувалися на співпрацю з російськими військовими, які отримували від них завдання та що з їхніми кримінальними справами зараз — у матеріали «Судового репортера».

Одним з обвинувачених у державній зраді став Юрій Заволока, голова Бузької сільради Вознесенського району на Миколаївщині. За версією слідства, через тиждень після повномасштабного вторгнення РФ та захоплення частини Миколаївщини, вранці 3 березня Заволока на власній автівці виїхав з Бузького у напрямку смт Новогригорівка. Не доїжджаючи двох кілометрів до села Степове, на трасі Р-55 «Вознесенськ-Єланець» його зупинили військовослужбовці РФ.

Згадайте новину: Чи один зрадник Ігор Садохін - причина швидкої втрати Херсонщини?

Під час розмови окупанти дізналися, що Заволока є головою села та почали розпитувати про розташування особового складу ЗСУ та техніки на території Вознесенського району. У разі відмови чиновнику пригрозили застосуванням фізичної сили. Побоюючись за власне життя, Юрій Заволока «повідомив вигадані розташування позицій ЗСУ та за допомогою телефону, використовуючи додаток СооglеМарs, показав неправдиві координати».

Окупанти запропонували голові села конфіденційно співпрацювати, зокрема передавати інформацію про розташування ЗСУ та техніки, їхні координати та кількість складу. Під тиском Заволока погодився, після чого росіяни запевнили, що найближчим часом з чоловіком зв’яжуться і він «має бути готовий у будь-який момент передати зібрану інформацію». Вважається, що після цієї розмови чоловік звернувся до українських правоохоронців.

Оскільки громадянин добровільно заявив поліції про зв’язок між ним та окупантами, розповів про суть отриманого завдання, то прокуратура клопотала про закриття кримінальної справи за ч. 2 ст. 111 Кримінального кодексу. Суд погодився та звільнив Заволоку від відповідальності, додавши, що потерпілих у цій справі немає, як і шкоди для держави, оскільки очільник села не став виконувати злочинне завдання російських військових.

Крім того, що Юрій Заволока наразі є фігурантом іншого провадження, яке стосується хабара посадовцю військкомату. Як встановило слідство, у квітні цього року голова села на автівці Renault Arkanа, яка належить громаді, потрапив у ДТП. Щоб приховати факт аварії, Заволока начебто вирішив передати машину на потреби армії і за оборудку запропонував співробітнику військкомату тисячу доларів хабара. Обвинувальний акт відносно Заволоки вже передали до суду.

Кримінальне провадження за державну зраду відкрили й проти Михайла Бурака, голови Бехтерівської ОТГ на Херсонщині. У червні обвинувальний акт за ч. 2 ст. 111 Кримінального кодексу передали до Приморського суду Одеси, де згодом за рішенням судді Ірини Циб очільника громади звільнили від відповідальності.

За даними слідства, Скадовський район Херсонщини російські військові захопили у перший день повномасштабної війни, 24 лютого. До його складу входить й Бехтерівська ОТГ, яку очолює Михайло Бурак. Під окупацією опинилися такі селища, як Чорноморське, Олексіївка, Збур’ївка, Новофедорівка та Круглоозерське.

За словами Михайла Бурака, продовжувати виконувати свою роботу, не контактуючи з представниками Збройних сил РФ, йому вдавалося до кінця березня. Згодом, перебуваючи у селі Залізний Порт, разом з депутатами та посадовцями Бехтерської ОТГ, він зустрівся з окупаційною владою, зокрема начальником так званого гарнізону армії Росії з дислокацією у селищі Лазурне Херсонської області. Окупант запропонував чиновникам співпрацювати та виконувати їхні вказівки. Будучи «заляканим фізичною розправою» та «побоюючись за власне життя» у разі відмови, Бурак погодився.