Зміни до регулювання містобудівної діяльності

Цього разу реформа прийшла в будівництво. Презентація від Державної архітектурно-будівельної інспекції (далі – ДАБІ), що вразила своєю інфографікою, численні брифінги та конференції з представниками депутатського корпусу, тривале обговорення в медіапросторі та серед гравців ринку – все це недвозначно підкреслює важливість пропонованих змін у містобудівному законодавстві.

Будівельна галузь зазнала значного дерегулювання ще у 2011 р., коли стару дозвільну систему будівництва змінили на декларативну, запровадивши в законодавстві низку нових інститутів. При цьому спроби законодавця полегшити доступ до будівництва дуже скоро набули іншого змісту, коли сумнозвісна ІІІ категорія складності будівництва замайоріла майже в кожній декларації, незалежно від того, споруджується невелика адмінбудівля чи житловий комплекс на тисячі квартир.

Згадайте новину: Держархбудінспекція анонсує спрощення дозвільної системи до 80% будівництв у зв’язку з ухваленням ВРУ нового закону

Однак, як свідчать останні роки, штучне заниження категорії складності об’єкта будівництва – це не єдина претензія громадськості до недобросовісних забудовників. Незаконне відведення землі, порушення містобудівних умов, відсутність громадських обговорень, обхід будівельних норм через погодження науково-технічної ради при Мінрегіонбуд – це лише короткий список проблем з державним регулюванням будівельної галузі.

Компанії, що добросовісно ведуть будівельну діяльність, мають безліч претензій: постійна корупція, безпідставні перевірки ДАБІ з погрозами анулювати дозвіл на будівництво, проблеми встановлення кошторисної вартості будівництва, проблеми державної експертизи, непідйомні пайові внески на розвиток місцевої інфраструктури та інше.

Вирішити зазначені проблеми покликаний проект Закону №4733-1 від 03.06.2016 р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення містобудівної діяльності», прийнятий Верховною Радою України 17.01.2017 р. (далі – Законопроект).На сьогодні Законопроект прийнято Верховною Радою України та направлено на підпис Президенту України. Законопроект передбачає наступні новели.

1. Запровадження класів наслідків (відповідальності) замість категорій складності

Відтепер замість І-V категорій складності об'єкта будівництва на законодавчому рівні запроваджується поняття класу наслідків (відповідальності). За визначенням, наведеним в Законопроекті, клас наслідків (відповідальності) будівель і споруд – це характеристика рівня можливої небезпеки для здоров’я та життя людей, які постійно або періодично перебуватимуть на об’єкті або які знаходитимуться зовні такого об'єкта, матеріальних збитків чи соціальних втрат, пов’язаних із припиненням експлуатації або втратою цілісності об’єкта. За класами відбувається поділ на об'єкти з незначними наслідками (СС1), об'єкти з середніми наслідками (СС2) та об'єкти зі значними наслідками (СС3).

Навряд чи можна назвати це фундаментальною реформою, адже поняття класу відповідальності присутнє ще в радянському ГОСТ 27751, звідки воно перейшло спочатку в ДБН В.1.2-14-2009, а потім в сучасний ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013 «Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об'єктів будівництва». На сьогодні категорія складності будівництва визначається саме за відповідністю тому чи іншому класу наслідків.

Однак позитивним є те, що Законопроектом фактично прибирається зайва термінологічна ланка, чим значно спрощується законодавче врегулювання цього предмету.