Злочини катування під час збройного конфлікту Росії проти України: міжнародний гуманітарний аспект

Українська Гельсінська спілка з прав людини представляє серію публікацій з питань колабораціонізму, проблематики судових справ щодо воєнних злочинів, доступу населення до правової допомоги в умовах збройного конфлікту. Автори матеріалів – судді та адвокати, які пройшли навчання за освітніми курсами від УГСПЛ (переглянути всі матеріали серії).

Злочини катування та застосування норм міжнародного гуманітарного права в умовах повномасштабної агресії Росії проти України проаналізувала адвокатка, заступниця директора з міжнародних питань «Фонду інституційного розвитку української науки» Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України Ямельська Христина Юріївна

В умовах міжнародного збройного конфлікту Росії проти України виникає запит світової спільноти та українського суспільства на справедливість. Притягнення до кримінальної та міжнародної кримінальної відповідальності воєнних злочинців є одним із першочергових завдань правоохоронної системи та запорукою відбудови України після закінчення війни, а також укріплення безпеки та миру у світі.

Вражаюча кількість воєнних злочинів (майже 52 тисячі зафіксував Офіс генерального прокурора), вчинених російською армією проти цивільного населення та військовополонених під час збройного конфлікту привернули увагу усієї міжнародної спільноти.

Прокурор Міжнародного кримінального суду (далі – МКС) Карім Хан невідкладно розпочав попереднє розслідування ситуації в Україні 2 березня 2022 р., а низка держав заявили про готовність вести відповідне розслідування та судовий розгляд воєнних злочинів російської армії, визнаючи універсальну (екстериторіальну кримінальну) юрисдикцію.

Читайте статю: Угоди у справах про колаборацію: що з ними не так і як це виправити?

Навантаження на національні органи правосуддя

Незважаючи на допомогу міжнародної спільноти, найбільше навантаження досудового розслідування та судового розгляду воєнних злочинів покладається на національні правоохоронні органи та суди.

Станом на сьогодні правоохоронними органами України розпочато більше 51 тисяч кримінальних проваджень щодо воєнних злочинів. З огляду на продовження збройного конфлікту Росії проти України кількість таких проваджень тільки зростатиме. Це спричиняє величезні виклики для національної правоохоронної системи.

Безумовно, найболісніший аспект збройного конфлікту Росії проти України, починаючи з 2014 року та після відкритого збройного нападу у 2022 році, становлять грубі, систематичні та масові порушення Росією прав людини та норм міжнародного гуманітарного права. Одними із найбрутальніших злочинів є злочини катування, яким систематично піддається цивільне населення та військовополонені.

У квітні 2014 року у Слов’янську знайшли тіла двох закатованих людей, одним із яких був депутат Горлівської міської ради Володимир Рибак, якого напередодні викрали терористи. В лютому 2015 року в Криму був затриманий, а в подальшому підданий тортурам, заарештований, притягнений до кримінальної відповідальності та засуджений до 4,2 років позбавлення волі проукраїнський активіст громадянин України О. Костенко. Подібні злочини російська армія та інші збройні формування вчиняли протягом 2014-2022 років.

Після звільнення окупованих територій Київщини у квітні 2022 року, правоохоронні органи ідентифікували 412 тіла закатованих і вбитих жителів Бучі. У Тростянці на Сумщині слідчі задокументували близько 20 випадків катування російськими військовими місцевого населення. У місцях тортур знайшли кийки, наручники, металеві кліщі та одяг загиблих зі слідами крові.