Законодавство не передбачає виключення відомостей з ЄРДР, а позови з таким предметом суди НЕ можуть розглядати за правилами будь-якого судочинства (ВП/ВС у справі № 807/1456/17 від 26 березня 2019 р.)

Фабула судового акту: Казуїстика – так скаже пересічена людина про подібне рішення Великої палати ВС, хоча начебто формально воно вірне. Проте на нашу думку все ж таки обмежує права людини, тому мабуть слово ще за ЄСПЛ.

Із запровадження ЕРДР на підставі ст. 303 КПК України є вже добре відпрацьований механізм оскарження невнесення відомостей до цього реєстру працівником правоохоронних органів, тобто за правилами кримінального судочинства. А от як виключити неправильні чи незаконні відомості з ЕРДР – процедура неврегульована. Працівники правоохоронних органів в принципі цього ніколи не будуть робити та виявилося, що і суд за правилами будь-якого судочинства на це не має права.

Очевидно, що відомості внесені до ЕРДР, зокрема щодо пред’явлення обвинувального акту, якщо вони незаконні, прямо обмежують права особи. Наприклад, при наявності таких відомостей неможливе перебування та просування на державній чи дипломатичній службі, ускладняється влаштування у комерційні структури, погіршується репутація у бізнес середовище, тощо.

Позивач розуміючи безперспективність оскарження відмови вилучення з ЕРДР на підставі ст. 303 КПК України звернувся до адміністративного суду із позовом проти органу поліції про виключення з ЕРДР відомостей про пред’явлення йому обвинувального акту. Характерно, що суд першої інстанції задовільнив такий позов, проте суди апеляційної та касаційної інстанції скасували це рішення та закрили провадження у справі.

Велика Палата ВС констатувала наступне. Виключення з ЕРДР запису, яким констатується факт здійснення процесуальної діяльності органів досудового розслідування та її результати, чинне законодавство не передбачає. А сам факт фіксації процесуальної дії не впливає на юридичне становище особи, не змінює характеру й обсягу її прав та обов'язків та існуючого стану правовідносин.

Окрім цього дії чи бездіяльність працівника правоохоронного органу щодо внесення чи невнесення інформації в ЕРДР не є здійснення публічно-владних та управлінських функцій, тому не підлягають оскарженню за правилами адміністративного судочинства. Водночас стаття 303 КПК України передбачає вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності працівників правоохоронних органів, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування. Серед цього переліку немає такої бездіяльності «як невилучення запису з ЕРДР», тому даний спір не може розглядатися за правилами кримінального судочинства.

Отже, ЕРДР це як інтернет. Якщо про тебе щось в нього потрапило, то вже залишиться назавжди. Тому слідкуємо за своєю поведінкою….

Аналізуйте судовий акт: Бездіяльність копа під час перевірки заяви про кримінальне правопорушення оскаржується в межах кримінального а не адміністративного судочинства, тому такий спір не є публічно-правовим (ВП ВС у справі № 813/1596/18 від 13 березня 2019 р.)

У випадках, коли на момент звернення особи зі скаргою на проведені у кримінальному провадженні процесуальні дії кримінальне провадження припинено позов може розглядатися судом адміністративної юрисдикції (ВП ВС, справа № 802/1335/17-а, 23.01.19)

Сам факт зобов'язання прокурора ухвалою суду внести відомості до ЄРДР не свідчить про протиправність дій прокуратури та завдання моральної шкоди позивачу (ВС/КЦС, № 199/1478/17, 30.01.2019)

Правові нюанси оскарження ухвали слідчого судді, щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (відстоювання правової позиції адвоката в апеляції, справа № 11 -сс/796/2978/2018).