Закон про ТОВ – Власникам бізнесу

Товариства з обмеженою відповідальністю – найбільш поширена форма ведення малого підприємництва в Україні. Не зважаючи на фундаментальність цього інституту, врегульований він лише фрагментованими положеннями Цивільного та Господарського кодексу та Закону України “Про господарські товариства”, які в 2018-му році вже безнадійно застаріли.
Тож, які зміни відчують на собі власники бізнесу із прийняттям Закону “Про ТОВ і ТДВ”? Команда з корпоративного консалтингу нашого Альянсу провела власний аналіз положень закону.

Виключення учасника.

Закон “Про господарські товариства” містив доволі спірну, однак необхідну норму, яка дозволяла іншим учасникам, при наявності умов, що учасник систематично не виконує або неналежним чином виконує обов’язки, або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства то він може бути примусово виключений із товариства голосами простої більшості учасників. Відтепер же, яким би “поганим” не був учасник, примусово його не вилучити з учасників товариства.

До речі, невнесення вкладу учасника в той строк, який було встановлено в статуті (може бути хоч 100 років) та його смерть, у випадку, якщо не заявились спадкоємці або вони відмовились від часток, відтепер є чи не єдиними підставами щоб виключити його зі складу учасників.

Виплата дивідендів.

Товариство зможе не платити вам дивіденди.

У випадку, якщо товариство не здійснило розрахунків з учасниками Товариства у зв’язку із припиненням їх участі у Товаристві або майна товариства недостатньо для задоволення вимог кредиторів чи буде недостатньо внаслідок прийняття рішення про виплату дивідендів – про прибуток засновників можна забути. Більш того, статутом може бути передбачено інші підстави обмежити виплати власникам бізнесу.

Внесок засновника.

Вдвічі скорочено термін, який надавався учасникам для внесення свого вкладу, при заснуванні Товариства. Тепер це не один рік, а шість місяців. Водночас, якщо всі засновники приймуть відповідне рішення, то строк для внесення частки може бути продовжено, чого раніше не допускалось.

В учасника товариства виникає можливість не вносити своєї частки узагалі, оскільки строк для внесення вкладу може бути встановлено і у 100 років.

Корпоративний договір.