Закон «маски-шоу стоп»: перший досвід застосування

Майже півроку тому, а саме 7 грудня 2017 року, набрав чинності Закон України № 2213-VIII, яким внесено зміни до КПК в частині процедури та фіксації проведення такої слідчої дії як обшук, більш відомий як закон "маски-шоу стоп". Аналізу основних новел цього закону “Українське право” вже приділяло увагу в попередніх публікаціях, однак зараз прийшов час проаналізувати перший досвід застосування положень цього закону та його відповідність очікуванням.

Саме цій темі був присвячений один із заходів Асоціації правників України, запрошеними спікерами на якому стали Тарас Пошиванюк, партнер ЮК EQUITY, адвокат Тарас Безпалий, радник Legal Alliance Company, Оксана Бірса, суддя, заступник голови Дніпровського районного суду м. Києва та адвокат Володимир Рудниченко, радник практики кримінального права МЮФ Integrites.

Згадайте новину: Порошенко подписал закон "Маски-шоу стоп"

Фіксація судового засідання під час розгляду питань слідчим суддею (ст. 107 КПК України) була однією з тих новел, яка мала за мету мінімізувати кількість безпідставних обшуків та дисциплінувати слідчих та прокурорів, підвищити якість процесуальних документів. Поміж іншого це сприяло б можливості стороні захисту мати доступ до матеріалів судової справи, в якій розглядалось клопотання про обшук, безперешкодно знайомитись із доказами, які долучав до нього слідчий чи прокурор.

Однак, як зазначили доповідачі, на практиці застосування цієї норми призвело до надзвичайної завантаженості судів, що запровадило практику винесення судом спочатку “коротких” ухвал, із змісту яких неможливо встановити, що стало підставою обшуку. Існують непоодинокі випадки, коли саме з такими ухвалами (обсягом до півсторінки) слідчі й з’являються на обшук.

Адвокати радять в такому разі усно та письмово висловлювати свої застереження з того приводу, що така ухвала не дає підстави для проведення обшуку, так як вона не містить встановлених чинним КПК вимог до судового рішення.

Окрім цього склалась практика, коли, незважаючи на пряму норму закону, може не проводитись аудіофіксація судового засідання, у разі, якщо в нього не з’явився прокурор чи слідчий.

Непорушність права особи користуватись правовою допомогою під час обшуку (ст. 236 КПК) також була однією із засад, необхідність запровадження якої обґрунтовувалась практикою. Зазвичай, у разі проведення обшуку, на адвоката не чекали і розпочинали слідчу дію без нього. Після прийняття останніх змін ця практика дещо порушилась, і прослідковується більш лояльне та виважене ставлення правоохоронних органів до участі в обшуці адвоката.

У разі ж якщо адвоката все ж не допустили до проведення слідчої дії або він з об’єктивних причин не може вчасно дібратись до місця проведення обшуку, спікери пропонують під відеофіксацію (проведення якої є обов’язковим під час обшуку) вимагати дочекатись адвоката, а у разі відмови у задоволенні цього клопотання, відобразити відповідні зауваження про початок слідчої дії без адвоката у протоколі обшуку. Однак, звичайно ж, найбільш вдалою порадою для клієнта у разі ймовірного проведення обшуку у його приміщенні, є по можливості не пускати нікого в своє приміщення до приїзду адвоката.

До того ж, слід пам’ятати про положення статті 87 КПК, згідно з якою докази, здобуті під час обшуку, але якщо адвокат не був допущений до такої слідчої дії, визнаються недопустимими.

Вспомните новость: Луценко подписал документ, который защитит бизнес от "маски-шоу"