Захист персональних даних і колектори. Актуальні проблеми і практика їх вирішення.

Найбільш злісні порушники закону про захист персональних даних – це колекторські контори та ЖЕКи, вважають в держслужбі із захисту цих даних. Складнощі з виконанням законодавства про захист персональних даних виникають в основному в такій сфері, як ЖКГ, а також в роботі колекторських фірм. Скарги на колекторів становлять 70% загальної маси заяв українців, які оскаржують передачу своїх персональних даних. Якщо розглядати ситуацію у місті Львові, то найчастіше львів’яни скаржаться на неправомірну, з їх точки зору, передачу персональних даних колекторським компаніям.

Як колектори можуть використовувати Ваші персональні дані?

Аналіз послуг, що пропонуються вітчизняними колекторськими компаніями, поділено на три основних напрямки: 1) soft collection – листи, телефонні розмови та SMS-повідомлення, в яких колектори роз’яснюють позичальнику необхідність сплати боргу та наслідки його несплати; 2) hard collection – безпосереднє спілкування з позичальником, шляхом переслідування, періодичних зустрічей, листів, що супроводжуються погрозами розповсюдження інформації про наявність в позичальника боргу в банку у ЗМІ, за місцем проживання, на роботі, а також фактичне розповсюдження такої інформації; пропозиції відстрочки або реструктуризації боргу; надсилання претензії або копії позовної заяви до суду без фактичного її подання; звернення до правоохоронних органів із заявами про вчинення боржником злочину (шахрайства); усі дії колекторів на даному етапі здійснюються з психологічним тиском на позичальника; 3) legal collection – звернення із позовами до суду та безпосереднє ведення справи по стягненню боргу у суді. Після винесення судом рішення стягненням заборгованості кредитора займається виконавча служба.

Зверніть увагу!

Методи, які використовують колекторські компанії при наданні своїх послуг банкам пов’язані з порушенням ст. 32 Конституції України, ч. 4 ст. 23 ЗУ «Про інформацію», ст. 1076 ЦК України, ст. 60, 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність», ч. 3 ст. 512 ЦК України. ч. 2, 3 ст. 10 ЗУ «Про захист персональних даних».

Чим регулюється діяльність колекторів?

Колекторська компанія може діяти від імені кредитора на підставі договору доручення або надання послуг за певну винагороду. Про це нагадало Держпідприємництво у листі № 7747 від 27 серпня 2013 року. Регулятор вказав, що чинним законодавством діяльність колекторських фірм не регламентована, але згідно зі ст. 42 Конституції кожному гарантовано право на підприємницьку діяльність, не заборонену законом. В даний час обговорюються два варіанти регламентації діяльності колекторських фірм – це законопроекти « Про колекторську діяльність» та «Про запровадження ліцензування колекторської діяльності».

Зверніть увагу!

Справа в тому, що Закон «Про захист персональних даних» не може врегулювати колекторську діяльність в принципі. Він тільки може позначити особливості передачі цих персональних даних. Держслужба захисту персональних даних не справляється з обсягом заявок, які надходять від бізнесу та установ. Кількість заяв оцінюється на рівні 2-3 млн, а обробити на даний момент встигли близько 30 тисяч. На 90% ці дані складаються з кадрових баз персональних даних, які ведуться на підприємствах.

Деякі питання обробки персональних даних у діяльності колекторських компаній