Захист особистих немайнових прав за законодавством України

Українське законодавство не дає чіткого визначення поняттю особистих немайнових прав.

Стаття 269 ЦК України хоч і має назву поняття особистих майнових прав насправді містить лише їх ознаки: належність кожній фізичній особі від народження або за законом, відсутність економічного змісту, тісна пов'язаність з фізичною особою, довічне володіння цими правами, неможливість відмовитись від особистих немайнових прав, а також не можливість бути позбавленим цих прав.

Воно й не дивно, оскільки створення законодавчого визначення поняттю особистих немайнових прав фактично б поставило їх у рамки, що неприпустимо, оскільки з постійним розвитком права в цілому з’являються і нові немайнові права.

Разом з тим, дослідження правової природи особистих немайнових прав дає нам підстави визначати їх як різновид суб’єктивних цивільних прав, як заснованої на нормах об’єктивного цивільного права міри дозволеної поведінки конкретного суб’єкта у взаємовідносинах із іншою особою (особами).

Цивільне законодавство, з відміткою про невичерпність даного переліку, відносить до особистих немайнових прав: право на життя, право на охорону здоров'я, право на безпечне для життя і здоров'я довкілля, право на свободу та особисту недоторканність, право на недоторканність особистого і сімейного життя, право на повагу до гідності та честі, право на таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, право на недоторканність житла, право на вільний вибір місця проживання та на свободу пересування, право на свободу літературної, художньої, наукової і технічної творчості.

Однак, як і будь-яке інше право, особисті немайнові права можуть бути порушеними, і тут, у зв’язку з особливістю їхньої природи, виникає питання, які ж процедури їхнього захисту передбачені законодавством.

Стаття 275 ЦК України, передбачає право фізичної особи захищати свої особисті немайнові права способами, встановленими главою 3 ЦК України, а також іншим способом відповідно до змісту цього права, способу його порушення та наслідків, що їх спричинило це порушення.

Глава 3 ЦК України передбачає можливість захищати свої особисті немайнові права: у суді, через Президента України, органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим або органи місцевого самоврядування, нотаріуса або здійснювати їх самозахист.

Що стосується інших способів, то ЦК України дає певні уточнення.

Так, до прикладу, у випадку порушення особистих немайнових прав особи, шляхом поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації (найчастіше це стосується права на повагу до честі, гідності та ділової репутації), у такої особи є право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Право на відповідь здійснюється особою щодо якої поширили недостовірну інформацію. У цьому випадку особа сама обирає де, та у який спосіб їй поширити відповідь на недостовірну інформацію. До того ж такий спосіб не потребує визнання інформації недостовірною у судовому порядку.