Захист інтересів адвоката під час дисциплінарного провадження

Сьогодні на просторах інтернету наявна маса інформації щодо способів захисту адвокатом порушених прав та інтересів особи. Майже на будь-яку ситуацію, що може виникнути в житті звичайної людини можна знайти юридичну консультацію, яка в тій чи іншій мірі допоможе людині вирішити наявні в неї проблеми.

Однак не варто забувати, що адвокати – це ті ж самі люди, які також можуть мати певні проблеми правового характеру, які потребують вирішення. З цього приводу хотілося б висвітлити в даній статті тему, яка здебільшого буде актуальною для адвокатів. Як зрозуміло із назви статті, дана тема торкнеться такої делікатної проблеми, як захист інтересів адвокатів під час дисциплінарного провадження.

У даній статті ми не маємо наміру висвітлювати порядок ініціювання дисциплінарного провадження або порядок здійснення дисциплінарного провадження відносно адвоката, оскільки такої інформації в мережі інтернет більше, ніж достатньо, а хочемо звернути увагу на конкретні практичні моменти, з якими довелося зіштовхнутися на власному досвіді.

Почати хотілося б з того, що жоден адвокат не застрахований від того, що особа, яка сьогодні є його клієнтом і задоволена якістю наданих послуг, завтра не звернеться до органів адвокатського самоврядування зі скаргою на дії адвоката і проситиме притягнути адвоката до відповідальності. В багатьох випадках скарги «незадоволених» клієнтів є необґрунтованими і їм відмовляють навіть у їх прийнятті. Проте, на практиці трапляються також і протилежні випадки, коли, зокрема, скарги осіб визнаються обґрунтованими і відносно адвоката порушується дисциплінарне провадження. Деякі ситуації є більш складними, наприклад, коли поряд із порушенням дисциплінарної справи відносно адвоката, певна зацікавлена особа намагається впливати на органи адвокатського самоврядування з тією метою, щоб відповідною кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури було прийняте рішення не на користь адвоката. В таких ситуаціях захист інтересів адвоката ускладняється ще більше. Проте, як не прикро казати про такі ситуації, захищатись адвокату все ж необхідно.

Незважаючи на те, що адвокат обізнаний у діючому законодавстві, здійснює захист інших осіб майже щодня, незважаючи навіть на значний професійний досвід, на практиці довелося зіштовхнутися із тим, що далеко не всі адвокати знають як правильно і можуть захищати власні інтереси. В результаті чого допускаються помилок, що тільки на руку скаржнику та дисциплінарній палаті, яка розглядає скаргу.

Така ситуація обумовлюється здебільшого тим, що у випадку, коли справа або ситуація стосується самого адвоката, досить важко відкинути емоційний фактор і з «холодною» головою здійснювати захист власних інтересів.

З огляду на вищезазначене хотілося б звернути увагу на типові помилки, яких може припуститися адвокат, що в подальшому може коштувати йому свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Першою і, напевно, найбільш значною помилкою, яку може допустити адвокат, є надання будь-яких пояснень з приводу обставин, які викладені скаржником у дисциплінарній скарзі.

Порядок здійснення дисциплінарного провадження відносно адвоката регламентований Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також Положенням про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, яке затверджене рішенням Ради адвокатів України від 30 серпня 2014 року № 120 із наступними змінами (далі – Положення № 120).

Пунктом 7 Положення № 120 передбачено, що адвокат вважається невинуватим у вчиненні дисциплінарного проступку і не може бути підданий дисциплінарному покаранню, доки його вину не буде доведено в законному порядку і встановлено рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційнодисциплінарної комісії адвокатури про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. Адвокат не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов'язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює дисциплінарне провадження стосовно адвоката. Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь.

Таким чином, у даному випадку обов’язок доведення вини адвоката у вчиненні дисциплінарного провадження покладається саме на скаржника, про що досить часто забувають адвокати і одразу намагаються виправдовуватися перед КДКА, висвітлюючи всю наявну в них інформацію про обставини, які стали підставою для подання скарги, ставлячи цим себе у ще більш невигідне становище, оскільки будь-яка інформація може бути використана проти нього не тільки самим скаржником, але й відповідним органом, який здійснює провадження, у випадку, якщо він буде в цьому зацікавлений.