Захист ділової репутації суб’єкта господарювання

В умовах стрімкого розвитку сучасних інформаційних технологій шкода діловій репутації суб’єктів господарювання може заподіюватись в переважній більшості в інтернет- та медіа просторі, на відміну від друкованих ЗМІ, актуальність яких уже відходить в минуле.

У зв’язку з цим проаналізуємо тактику захисту ділової репутації юридичної особи в судовому порядку в даній категорії справ з урахуванням сформованої на сьогодні практики Верховного Суду.

У цій статті ми розглянемо особливості підготовки суб’єкта господарювання до судового позову про захист його ділової репутації від недостовірної інформації, поширеної в мережі Інтернет, та зупинимося на визначенні належного складу відповідачів у таких справах.

Перша складність, з якою може зіткнутись суб’єкт господарювання під час підготовки до судового розгляду справи про захист його ділової репутації, це – пошук та встановлення належного відповідача.

Належним відповідачем в означеній категорії справ є:

- автор відповідного інформаційного матеріалу;

- власник веб-сайта, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві;

- якщо автор поширеної інформації невідомий або його неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайта - вільним, належним відповідачем є власник веб-сайта, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації;

- дані про власника веб-сайта можуть бути витребувані відповідно до положень ЦПК України в адміністратора системи реєстрації та обліку доменних назв та адреси українського сегмента мережі Інтернет.

Такий алгоритм дій визначив ще Пленум Верховного Суду України у 2009 році постанові № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи».

За 12 років застосування цієї правової позиції Верховного Суду України, суттєвих змін вона, в принципі, не зазнала. На сьогодні означені висновки Пленуму ВСУ, здебільшого, лише дублюються у постановах нині діючого Верховного Суду.