Що НЕ є перевищенням меж необхідної самооборони?

Тема самооборони у нашій країні є вкрай актуальною. Криміногенна обстановка з кожним роком стає все гірше і гірше. Правоохоронні органи не в змозі забезпечити правопорядок на вулицях. Кількість грабежів та розбійних нападів зростає. Наприклад, останнім часом в Дніпровському районі міста Києва, за повідомленням поліції, розшукується маніяк за скоєння тяжких злочинів. На його рахунку вже як мінімум 4 напади.

Тому, вважаємо за потрібне пояснити – що мається на увазі від поняттям необхідна самооборона з точки зору законодавства України.

Аналізуйте судовий акт: Стан необхідної оборони ОДНОЗНАЧНО виникає у разі нападу озброєної особи, напад групи осіб або протиправне насильницьке вторгнення у житло чи інше приміщення (ВС/ККС № 336/2036/16-к від 19.09.2019)

Досить часто доводилось чути від пересічних громадян, що необхідна самооборона – це коли на тебе напали з ножем і ти маєш право захищати себе тільки з ножем. І якщо напали з ножем, а ти використовуєш пістолет – то це перевищення меж необхідної оборони. Але це уявлення є хибним.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 Кримінального кодексу України (далі по тесту – ККУ) необхідна оборона – це дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.

Аналізуйте судовий акт: При вирішенні питання щодо наявності необхідної оборони, суд повинен оцінити наявність суспільно небезпечного посягання й акту захисту та встановити співвідношення захисту небезпечності посягання (ВС/ККС № 490/11155/14-к від 20.11.2018)

До критеріїв визначення правомірності необхідної оборони належать: наявність суспільно небезпечного посягання, його дійсність та об’єктивна реальність, межі захисних дій, які б не перевищували меж необхідності, а шкода особі, яка здійснює посягання, не перевищувала б ту, яка для цього необхідна (Постанова Верховного Суду від 26.04.2018 по справі № 342/538/14-к).

Перевищенням меж необхідної оборони визнається умисне заподіяння тому, хто посягає, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту. Перевищення меж необхідної оборони тягне кримінальну відповідальність лише у випадках, спеціально передбачених у ст.ст. 118, 124 ККУ.

Слід зазначити, що не є перевищенням меж необхідної оборони і не має наслідком кримінальну відповідальність застосування зброї або будь-яких інших засобів чи предметів для захисту від нападу озброєної особи або нападу групи осіб, а також для відвернення протиправного насильницького вторгнення у житло чи інше приміщення, незалежно від тяжкості шкоди, яку заподіяно тому, хто посягає (ч. 5 ст. 36 ККУ).

Аналізуйте судовий акт: Для виникнення стану необхідної оборони необхідна наявність РЕАЛЬНОГО посягання на охоронювані законом права та інтереси особи, яка захищається, або іншої особи (ВС/ККС № 211/2852/16-к від 25.07.2018)

Як зазначено у Постанові Верховного Суду від 19.09.2019 року у справі №336/2036/16-к, закон передбачає винятки із загального правила про те, що при необхідній обороні особа, що захищається, повинна додержуватися визначеної межі, завдаючи шкоду посягаючому. Цими винятками є – напад озброєної особи, напад групи осіб або протиправне насильницьке вторгнення у житло чи інше приміщення. У таких випадках шкода, заподіяна особі, яка посягає, не обмежена ніякими межами, аж до позбавлення посягаючого життя.