З процесуальних кодексів пропонують вилучити інститут нарадчої кімнати

Комітет Верховної Ради з питань правової політики 2 листопада планує розглянути законопроект стосовно вилучення з процесуальних кодексів інституту нарадчої кімнати

Нагадаємо, як раніше писала «Судово-юридична газета», ще 30 червня у Верховній Раді було зареєстровано законопроект 9445 про внесення змін до Закону «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення ухвалення та проголошення судових рішень. (Джерело: Судово-юридична газета)

Ним пропонується вилучити з Господарського, Цивільного процесуальних кодексів та Кодексу адміністративного судочинства інститут нарадчої кімнати, а інститут процесуального права «таємниця нарадчої кімнати» змінюється на «таємниця ухвалення судового рішення». Авторами проекту виступають народні депутати Денис Маслов, Сергій Іонушас, Роман Бабій, Микола Стефанчук та інші.

Згадайте новину: Суцільна безвідповідальність! Суд скасував 9 років в’язниці за смертельне ДТП через порушення суддею Оленою Лобарчук таємниці нарадчої

Запропоновано внести до ЦПК, ГПК та КАСУ наступні зміни:

• вилучити положення про те, що після судових дебатів суд виходить до нарадчої кімнати. Натомість пропонується передбачити, що після судових дебатів суд оголошує про перехід до стадії ухвалення рішення та орієнтовний час його проголошення в цьому самому судовому засіданні;
• у виняткових випадках залежно від складності справи суд може відкласти ухвалення та проголошення рішення на строк не більш як на десять днів з дня переходу до ухвалення рішення, оголосивши дату та час його проголошення;
• інститут процесуального права «Таємниця нарадчої кімнати» змінюється на «Таємниця ухвалення судового рішення». Встановлюється, що під час ухвалення судового рішення суддя не має права обговорювати обставини справи та зміст судового рішення з іншими особами, крім складу суду, який розглядає справу. Втручання в процес ухвалення судом судового рішення забороняється. Судді не мають права розголошувати хід обговорення та ухвалення судового рішення.

Проектом також запропоновано зміни до порядку ухвалення судових рішень, а саме:

• для постановлення ухвал, що оформлюються окремим документом, суд оголошує перерву;
• ухвали, постановлені судом без оформлення окремим документом, заносяться до протоколу судового засідання. Суд може оформити такі ухвали окремим документом після закінчення судового засідання.
• Також запропоновано вилучити всі положення відповідних процесуальних кодексів щодо «нарадчої кімнати».
• Крім того, проектом запропоновано внести зміни до статті 282 ЦПК України, передбачивши, що за результатом заочного розгляду справи суд ухвалює скорочене заочне рішення, яке повинно містити вступну і резолютивну частини.
• У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення суд протягом десяти днів з моменту постановлення такої ухвали складає повне заочне рішення.
• Запропоновано передбачити, що треті особи також мають право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. За заявою позивача або третьої особи, які мають намір оскаржити заочне рішення, суд протягом десяти днів з дня надходження такої заяви складає повне заочне рішення. Заяву про намір оскаржити заочне рішення може бути подано у строк, встановлений для заяви про перегляд заочного рішення. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати складання повного заочного рішення.

На думку авторів проекту Закону, інститут «нарадчої кімнати», який наразі є невід’ємною частиною відкритого судового процесу, станом на умови сьогодення має вигляд надмірного формалізму та не відповідає ані меті запровадження терміну «таємниця нарадчої кімнати», яка насамперед має передбачати заборону втручання та впливу на прийняття судового рішення, ані суті судової діяльності, яка передбачає здійснення ефективного правосуддя в розумні строки.

Згадайте новину: Взяла майже у нарадчій кімнаті - суддю Дзержинського райсуду Харкова Ірину Грищенко викрили

Крім того, цивільне процесуальне законодавство передбачає обов’язкове складання повних заочних рішень, на які суд витрачає значні ресурси, хоча в переважній більшості випадків такі судові рішення ніким не оскаржуються. Зазначене схиляє до думки, що правила складання заочних рішень доцільно переглянути.

Автор новини: Наталя Мамченко