Головна Блог Аналітична стаття Статті Яким повинно бути життя після карантину?

Яким повинно бути життя після карантину?

13.04.2020
Переглядів : 1980

Насправді, приємно чути, що уряд наш думає про вихід з карантину та про те, як жити після цього, коли б саме це не відбулося. Нещодавно прем’єр-міністр заявив, що доведеться впровадити «нові соціальні стандарти життя» для українців через небезпеку коронавірусу. Та заявив, що «дуже важливо працювати разом».

Тому є корисним та необхідним поговорити, які ж це стандарти можуть бути. І що могла б зробити держава для того, щоб життя у країні могло продовжуватися, економіка могла працювати, але небезпека розповсюдження вірусу була зменшена. Дуже не хотілося б думати, що усі заходи будуть зведені до заклику: «Носите маски, лишь только под. маской ты сможешь остаться собой!».

Перше. Боротьба із чергами та скупченням людей повинна стати національним пріоритетом. Ми повинні припинити сприймати, як звикли з радянських часів, чергу, тривале перебування у скупченні людей, як щось нормальне. Насправді, у багатьох випадках для боротьби із цим не потрібні якісь великі вкладення. Потрібне розуміння процесів та, головне, поставлена мета.

Ситуація, коли у супермаркеті не працює багато кас, внаслідок чого покупці змушені чекати у черзі, - повинна бути визнана замахом на здоров’я, та жорстко присікатися. До того ж, треба відмовитися від практики «боротьби із малими архітектурними формами», щоб людина, якій потрібно купити пляшку мінеральної води, або іще якусь дрібницю, могла зробити це у кіоску, не входячи до приміщення супермаркету та не стоячи там у черзі, не наражаючи на небезпеку себе та інших. При цьому дуже бажано зобов’язати власників таких торгівельних точок встановлювати термінали для безконтактного розрахунку картою, щоб покупець міг, за бажання, уникнути використання готівки.

Згадайте новину: Порушення карантину. Штрафувати можна лише носіїв вірусу

Якщо, коли ти приходиш на пошту відправити листа, і замість хвилини чекаєш сім, - а над тобою ззаду нависають інші відвідувачі, - бо оператору треба витратити більшість цього часу на введення даних листа у комп’ютер, - то і уряд, і Укрпошта повинні зробити усе для перелаштування цього процесу саме на рівні взаємодії оператора та клієнта. До речі, мені за родом роботи доводиться відправляти багато пошти, і я пам’ятаю часи, коли відділення Укрпошти не були комп’ютеризовані. Коли оператору не треба було вводити ці дані з кожного листа, сам процес відправлення займав набагато менше часу. Приблизно у три рази. Можливо, треба зробити, щоб це були різні співробітники, або якимось іншим чином змінити цей процес. Якщо в усіх енергетичних, газових компаніях і тому подібних установах для вирішення будь-якого питання треба вистояти у тривалій черзі, як правило, у тісняві, - знов-таки, зміна порядку таким чином, щоб це явище зникло, як таке, повинно бути пріоритетом для держави.

Зусилля, спрямовані на уникнення черг, - усюди: у державних установах, у медичних закладах, у приватних магазинах, у комунальних підприємствах, - усюди, де люди змушені бути присутні фізично для вирішення якихось питань або отримання послуг, - повинно стати національною стратегією, тактикою та одним з основних напрямків зусиль держави.

До того ж, якщо десь для цього потрібно буде наймати додатковий персонал, тоді це може додатково сприяти боротьбі із безробіттям.

Друге. Транспорт. Насправді, у цій сфері вже зроблено перший важливий крок. Офіційно визнано, що скупчення людей у громадському транспорті – джерело розповсюдження вірусних хвороб. Саме тому його роботу різко обмежено. До речі, я про це пишу та кажу вже багато років. https://www.facebook.com/vvlaw/posts/1847242278856666 А тепер, нарешті, держава була змушена визнати це. Й анонсовано роботу громадського транспорту «за новими правилами». Важко сказати, якими ці правила можуть бути, бо повністю відмовитися від нього неможливо, але треба якимось чином знизити ризик зараження. Очевидно, що для зменшення кількості «непотрібних» поїздок повинні бути скасовані усі пільги на проїзд, за винятком тих, кому знаходитися у транспорті потрібно за службовою необхідністю (наприклад, поліцейських, які забезпечують порядок чи ловлять кишенькових злодіїв). Тим більше, що, якщо у транспорті буде введено обов’язкове перебування у масці, а це є вірогідним, то до вартості кожної поїздки для пасажира додасться вартість одноразової маски. Користуватися громадським транспортом стане невигідно у багатьох випадках, наприклад, щоб купити щось на копійку дешевше на іншому кінці міста.

Але цього недостатньо. Особливо враховуючи, що, як вже доведено, вірус розповсюджується не лише із диханням чи кашлем, але й через поверхні, яких торкаються люди. А цього у громадському транспорті уникнути неможливо, як і тісняви. Треба зробити усе, щоб розвантажити громадський транспорт, щоб ним користувалося якнайменше людей. Для цього недостатньо скасувати пільги, для цього недостатньо розвивати онлайн-сервіси, хоча усе це потрібно робити. Для цього необхідно зробити так, щоб якнайбільше людей мало альтернативу. Альтернативу у вигляді транспорту особистого.

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст