Головна Блог Аналітична стаття Статті Як визначити, який договір насправді уклали сторони - «конкуренція» примірників

Як визначити, який договір насправді уклали сторони - «конкуренція» примірників

31.05.2022
Переглядів : 2466

З різних причин трапляються ситуації, коли примірники одного й того ж договору мають відмінні редакції. Який з них має пріоритет і про що насправді домовилися сторони? Як розв’язати цю «конкуренцію», а головне як уникнути таких ситуацій, порадив Верховний Суд. (Джерело: ЗіБ)

Один договір — два строки

З урахуванням принципів цивільного права, зокрема, добросовісності, справедливості та розумності, сумніви щодо дійсності, чинності та виконуваності договору повинні тлумачитися судом на користь його дійсності, чинності та виконуваності. Ця позиція, висловлена у постанові КЦС від 10.03.2021 у справі №607/11746/17 слугувала відправною точкою для Касаційного цивільного суду, що розглядав спір стосовно строку договору оренди.

У постанові від 18.05.2022 у справі №613/1436/17, зі змістом якої ознайомив суддя ВС Василь Крат, сторони надали суду примірники договору оренди. В одному строк дії встановлювався у 3 роки, а в іншому — 25. Якому з них вірити?

КЦС зазначив, що за допомогою договору його сторони можуть регулювати застосування, зокрема:

парафування (підписання кожної із сторінок договору) з метою забезпечення ідентичності його примірників;

визначення того, який із примірників має пріоритет при різних редакціях примірників договору.

Отже, у разі наявності таких правил в договорі, то саме за їх допомогою буде вирішуватися «конкуренція» примірників договору стосовно тих чи інших умов. А якщо цього не застережено, то, як зазначив КЦС, «найбільш розумним та прийнятним є висновок, що сторони не домовилися щодо тих умов, які відрізняються і в цьому разі відносини сторін мають регулюватися нормами актів цивільного законодавства».

Невизначений за законом

Так, якщо строк найму не встановлений, договір вважається укладеним на невизначений строк. Під невизначеним строком договору найму (оренди) розуміється відсутність домовленості сторін про встановлення строку договору. Тобто сторони при укладанні договору визначають тільки момент, коли «починається» договір найму, проте без встановлення його кінцевого моменту.

Однак, з іншого боку, кожна із сторін такого може відмовитися від договору в будь-який час, письмово попередивши про це другу сторону за один місяць, а у разі найму нерухомого майна — за 3 місяці. Договором або законом може бути встановлений інший строк для попередження про відмову від договору найму, укладеного на невизначений строк (ч.2 ст.763 ЦК). При цьому відмова від договору не залежить від причин, які спонукали до такого рішення одну зі сторін.

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст