Як рішення ЄСПЛ допомагають постановленню справедливих вироків

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області узагальнив практику застосування місцевими судами та апеляційним судом правових позицій Європейського суду з прав людини під час постановлення рішень у кримінальних провадженнях. Наведені приклади не є всеосяжними, однак свідчать про те, що суди можуть забезпечувати справедливий розгляд справ.

За відсутністю події

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод та протоколи до неї є частиною національного законодавства України.

23.02.2006 законом «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» №3477-IV урегульовано відносини, що виникають у зв’язку з обов’язком держави виконати рішення ЄСПЛ у справах проти України й усунути причини порушення конвенції та протоколів до неї, упровадити в судочинство та адміністративну практику європейські стандарти прав людини, створити передумови для зменшення кількості заяв до Євросуду. Зокрема, ст.17 закону передбачає застосування судами конвенції та практики ЄСПЛ як джерел права, а ст.18 визначає порядок посилання на них.

Згадайте новину: Україна обідніла на 4000 євро через пенсіонерку з Донецька: Рішення ЄСПЛ

Протягом 2014—2015 років при постановленні 4 рішень мало місце посилання на вказані джерела. Так, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області застосував положення конвенції та практику Євросуду при розгляді кримінального провадження стосовно К., обвинуваченого за ч.1 ст.115, ч.1 ст.309 Кримінального кодексу. Вироком від 23.06.2015 К. у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.309 КК, визнано невинним та виправдано, за ч.1 ст.115 КК визнано винним і призначено покарання у вигляді 10 років позбавлення волі. Цей вирок ухвалою Апеляційного суду Вінницької області скасовано, а кримінальне провадження направлено на новий розгляд.

При розгляді справи суд виходив з вимог принципу презумпції невинуватості, згідно з яким обвинувачення не може грунтуватися на припущеннях, якими у справі є твердження органів державного обвинувачення про те, що К. незаконно зберігав наркотичні засоби без мети збуту.

Обов’язок суду щодо забезпечення презумпції невинуватості та права на справедливий судовий розгляд, які передбачені ст.62 Конституції, поєднуються з такими ж положеннями ч.2 ст.6 конвенції.

Так, у справі «Barberа, Messegu and Jabardo v. Spain» від 6.12.88 (п.146) ЄСПЛ установив: «Принцип презумпції невинуватості вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов’язки, судді не розпочинали розгляду справи з упередженої думки, що підсудний скоїв злочин, який йому ставиться у вину; обов’язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитися на користь підсудного».

У кримінальному провадженні за обвинуваченням за ч.1 ст.2032 КК вироком Жмеринського міськрайонного суду Ф. визнано невинуватим і виправданим. Цей вирок ухвалою Апеляційного суду Вінницької області скасовано, а кримінальне провадження направлено на новий розгляд.