Як поліцейські провокують водіїв вчиняти правопорушення за ст. 130 КУпАП?

Розглянемо ситуації, у яких поліцейські провокують водіїв вчинити правопорушення за ст. 130 КУПАП та пояснимо, як виграти таку справу.

1. Приклади провокації до вчинення правопорушення за ст. 130 КУпАП

Стаття 130 КУпАП передбачає відповідальність як за керування транспортним засобом у стані сп’яніння, так і за відмову від проходження огляду на стан сп’яніння.

На практиці часто виникають ситуації, коли поліцейські схиляють водія до відмови від проходження огляду на стан сп’яніння. Наведемо приклади, як це відбувається:

1) поліцейські пояснюють водію, що йому «краще» відмовитись від проходження огляду, оскільки вони впевнені, що результат огляду, покаже, що водій знаходиться у стані сп’яніння (хоча насправді поліцейські цього не можуть знати);

2) поліцейські пояснюють, що водій має право пройти огляд, а також має право відмовитись від проходження огляду на стан сп’яніння (хоча водій не має права відмовлятись від проходження огляду, оскільки це є його обов’язком за наявності ознак сп’яніння);

3) поліцейські погрожують водію забрати автомобіль на штрафмайданчик, у випадку згоди пройти огляд у лікаря-нарколога, аргументуючи це тим, що автомобіль на місці зупинки залишати не можна (хоча згідно з законом поліцейські не повинні вилучати автомобіль, а повинні передати право керування іншому водію за вибором водія, який підозрюється у керуванні в стані сп’яніння);

4) поліцейські пояснюють, що водію простіше відмовитись від огляду під відеозапис, а потім самостійно пройти огляд у лікаря-нарколога, адже так нібито буде швидше та простіше (хоча водій згідно зі встановленою законодавством процедурою повинен саме в присутності поліцейських пройти огляд на стан сп’яніння у закладі охорони здоров’я) та ін.

2. Чому вказані приклади є провокацією?

ЄСПЛ під провокацією (поліцейською) розуміє випадки, коли задіяні посадові особи, які є або співробітниками органів безпеки, або особами, що діють за їх дорученням, не обмежують свої дії лише розслідуванням кримінальної справи по суті неявним способом, а впливають на суб`єкт з метою спровокувати його на скоєння злочину, який в іншому випадку не було би скоєно, задля того щоб зробити можливим виявлення злочину, тобто, отримати докази та порушити кримінальну справу (рішення ЄСПЛ у справі «Раманаускас проти Литви» 05.02.2008).

Так, наведені вище роз’яснення працівників поліції можуть схилити водія до відмови від проходження огляду на стан сп’яніння, тобто до вчинення правопорушення. Натомість за відсутності вказаних роз’яснень поведінка водія могла б бути іншою, зокрема, водій міг би погодитись пройти огляд на стан сп’яніння. Тобто саме вказані роз’яснення поліцейських призводять до вчинення правопорушення, тобто провокують водія вчинити правопорушення.