Як покласти на власника та керівника борги збанкрутілого підприємства?

Досить поширеною є ситуація, коли підприємство не може виконати свої зобов’язання перед кредиторами, у результаті чого розпочинається процедура банкрутства. У процедурі банкрутства з’ясовується, що все майно боржника вже давно «виведено», його учасниками та керівником стали особи, про місцезнаходження та діяльність яких взагалі нічого невідомо (номінальні учасники/керівник).

У таких ситуацій кредитори часто опускають руки, не звертаючи уваги на те, що чинне законодавство передбачає інструмент, який може допомогти їм стягнути дебіторську заборгованість – покладення субсидіарної відповідальності на керівника/учасників боржника. Про нюанси використання зазначеного інструменту і піде мова в цій статті

• Що таке субсидіарна відповідальність?

Субсидіарна відповідальність – це додаткова відповідальність, яка настає у випадку неможливості виконання основним боржником своїх зобов’язань перед кредитором (див. ст. 619 Цивільного кодексу України).

• На кого може бути покладена субсидіарна відповідальність?

Субсидіарна відповідальність може бути покладена на засновників (учасників, акціонерів); керівника боржника; інших осіб, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії (ч. 2 ст. 61 Кодексу процедур банкрутства України (далі – КУзПБ).

Субсидіарна відповідальність може бути покладена на зазначених осіб, навіть якщо їхні повноваження припинились до моменту порушення провадження у справі про банкрутство. Час, що минув з дати припинення повноважень стосовно боржника у суб`єктів відповідальності до дати порушення справи про банкрутство боржника, не є вирішальним чинником, що впливає на вирішення питання про покладення на цих осіб субсидіарної відповідальності (див. постанову Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 910/21232/16).

Тобто, якщо «реальні» учасники/керівник боржника, дії яких призвели до банкрутства, були змінені на «номінальних», то це жодним чином не позбавляє можливості покласти субсидіарну відповідальність саме на перших.

• Які підстави для покладення субсидіарної відповідальності?

Підставою для покладення на особу субсидіарної відповідальності є вчинення діянь, які довели підприємство до банкрутства, однак конкретного переліку законодавство не містить.

Це можуть бути будь-які дії або бездіяльність певних осіб, що призвели до відсутності у боржника майнових активів для задоволення вимог кредиторів. При цьому важливо, що між такими діями/бездіяльністю та наслідками (відсутність активів для задоволення вимог кредиторів) існував безпосередній причинно-наслідковий зв'язок, наявність якого повинен довести ліквідатор (див. постанову Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 910/21232/16).

Верховний Суд у своїх постановах намагається окреслити орієнтовний перелік дій особи, які свідчать про доведення підприємства до банкрутства (див. наприклад постанову Верховного Суду від 02.03.2021 у справі № 906/904/16).

На практиці такими діями можуть бути:

• відчуження нерухомого на час існування у боржника непогашеної заборгованості;
• неподання фінансової та податкової звітності;
• укладення договорів щодо збільшення кредиторської заборгованості;
• приховування активів підприємства;
• невжиття заходів щодо відновлення платоспроможності підприємства та ін. (див. постанови Верховного Суду від 17.06.2020 у справі № 923/590/18, від 05.02.2019 у справі № 923/1432/15, від 22.04.2021 у справі № 915/1624/16).

У кожному випадку потрібно окремо оцінювати чи призвели діяння особи до банкрутства підприємства, чи ні (див. постанову Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 915/1624/16).