Як обрати належний спосіб захисту при поділі майна за кордоном

У спорах про поділ закордонного майна адвокату потрібно ще на початку визначити, чи може справу розглядати український суд, який спосіб захисту обрати і як майбутнє рішення виконуватиметься в іншій державі.

Про це йшлося під час дискусії «Складні активи у шлюбі. Поділ майна, що знаходиться за кордоном: виклики та рішення», організованої Комітетом НААУ з питань сімейного права.

Члени профільного комітету обговорили юрисдикцію у спорах з іноземним елементом, судові доручення, розшук інвестиційних активів, поділ нерухомості в окремих державах та проблеми виконання українських рішень за кордоном.

Заступник голови Комітету НААУ Юрій Бабенко звернув увагу, що в таких справах потрібно розмежовувати два питання: чи належить спір до юрисдикції українських судів і чи дотримано правила підсудності конкретної справи. За його словами, спочатку суд має визначити, чи може спір загалом розглядатися в Україні, і лише після цього — чи може його розглядати конкретний суд.

Він зазначив, що у справах з іноземним елементом першочергово потрібно перевіряти міжнародні конвенції та двосторонні договори України з державою, де розташоване майно. Саме від цього залежить, чи може український суд розглядати вимоги щодо такого активу.

Також Ю.Бабенко пояснив різницю між вимогою про поділ нерухомості за кордоном і вимогою про компенсацію. У справі, де серед спільного майна був будинок у Лондоні, позивачка не просила визнати право власності на нього чи частку в ньому, а просила стягнути грошову компенсацію. Верховний Суд застосував підхід комплексної оцінки загальної маси майна і врахував вартість закордонного активу при визначенні суми компенсації.

Підсумовуючи, він зауважив, що прямий поділ у натурі або визначення частки власності на нерухомість за кордоном у судах України на цей час залишається практично неможливим через правила міжнародної виключної підсудності. Інший спосіб захисту — включення вартості нерухомості до загальної маси майна з вимогою про грошову компенсацію. Втім тут судова практика є неоднозначною. Рухоме майно можна ділити в Україні за загальними правилами підсудності.

На паралельних судових процесах і підході європейських юрисдикцій до нерухомості зосередилася Олена Кухаренко. За її словами, у державах ЄС спори щодо речових прав на нерухоме майно традиційно підпорядковуються суду держави, де розташований відповідний об’єкт. Водночас майнові спори між подружжям не завжди є тотожними спорам про речові права: предметом може бути не перехід права власності, а визначення часток або компенсація. На прикладі Німеччини вона пояснила, що рішення українського суду про поділ майна може використовуватися там як доказ, але саме по собі не є достатнім для внесення змін до земельної книги. Залежно від обставин може знадобитися окреме провадження, рішення німецького суду або нотаріальне оформлення переходу права за німецьким законодавством.

Про судові доручення як інструмент отримання доказів у справах про поділ майна розповіла Ольга Семенова. Вона зазначила, що в клопотанні потрібно або довести, що сторона вже вживала заходів для отримання доказу, або пояснити, чому отримати його в іноземній державі самостійно неможливо. Інакше суд може відмовити через необґрунованість вимог.

За її словами, у клопотанні слід чітко зазначати міжнародний договір або конвенцію, на яку посилається сторона, обґрунтування необхідності доказів і зміст самого доручення. Якщо адвокат хоче отримати конкретні документи або відповіді на питання, це потрібно прямо сформулювати, оскільки суди зазвичай переносять до доручення дані з клопотання. Адвокатка звернула увагу на технічні вимоги: судове доручення і додані документи подаються у двох примірниках та перекладаються офіційною мовою держави, до якої вони направляються. Серед типових помилок вона назвала посилання на конвенцію за наявності двостороннього договору, неповний пакет документів, неправильну мову перекладу або неуточнення регіону в багатомовній державі.

Після цього учасники перейшли до теми активів, які складніше виявити та оцінити в сімейному спорі: іноземних акцій, інвестиційних рахунків і криптовалюти. Ярослава Анохіна звернула увагу, що у спорах щодо іноземних акцій та інвестиційних рахунків об’єктом розшуку є не лише сама акція. На інвестиційному рахунку можуть обліковуватися акції, ETF, грошові залишки, дивіденди та кошти від продажу активів, тому рахунок потрібно розглядати як «оболонку», всередині якої є різні фінансові інструменти.