ЯК ІЗ СВІДКА НЕ ПЕРЕЙТИ В СТАТУС ПІДОЗРЮВАНОГО

Жодна особа не застрахована від того, що може набути статусу свідка та бути викликана для допиту (у кримінальному провадженні або в інших процесах). Особа може випадково побачити якусь подію або дізнатися про фактичні дані, що в подальшому можуть стати предметом розгляду в правоохоронних органах або в суді.

Держава на законодавчому рівні закріпила як права свідка, так і певні обов’язки.

У багатьох випадках особа, яка набула статусу свідка, необізнана про свої права та обов’язки. При цьому, враховуючи правовий нігілізм суспільства, органи правопорядку і суд не завжди належним чином роз’яснюють права та обов’язки свідку. Окрім іншого, за відсутністю у суспільства довіри до цих державних інститутів кожний такий похід свідка на допит для надання показань є певним «випробуванням». Насамперед, це – «випробування» залишитися в статусі свідка та не перейти в статус підозрюваного.

Як свідку, використовуючи свої права та дотримуючись покладених на нього законодавцем обов’язків, не попасти під жорнова кримінальної відповідальності?

В цій статті розглянуто один із обов’язків свідка, зокрема, обов’язковість надання показань у відповідних державних інститутах, а також особливості притягнення свідка до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 385 КК України, тобто за відмову від давання показань.

Давайте розглянемо питання хто такі свідки, підстави та особливості їх притягнення до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 385 КК України, тобто за відмову від давання показань.

КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СВІДКА ЗА ВІДМОВУ ВІД ДАВАННЯ ПОКАЗАНЬ

«Людині потрібно два роки, щоб навчитися говорити,

та шістдесят років, щоб навчитися тримати язика за зубами»

Ліон Фейхвангер

Свідки є найбільш розповсюдженою групою учасників кримінального провадження, а їх допит – найпоширенішим способом отримання доказів у кримінальному процесі. Крім того, за допомогою показань свідків отримуються докази (відомості) також у рамках цивільного, господарського, адміністративного тощо процесах під час доказування певних обставин.