Як ФОПу правильно оформлювати трудові відносини та вести кадровий документооборот

Тривалий час існувала думка стосовно того, що нібито ФОП можуть вести кадрову документацію в обмеженому обсязі чи взагалі обійтись без ведення такої документації. Однак цьогорічні перевірки Держпраці можуть свідчити про те, що серед порушників, які не дотримуються законодавства про працю, є багато й фізичних осіб, які займаються підприємницькою діяльністю.

Тому дане питання також потребує вивчення і слід уважніше відноситись до правильного ведення кадрової документації і не нехтувати законодавчими нормами.

На одному із заходів кадровик, фахівець експертно-правової системи Expertus: Кадри Ірина Іванченко поділилась думками щодо продуктивності в питанні документування трудових відносин у ФОП, аби і забезпечити виконання усіх норм законодавства, і не виконувати додаткову роботу.

На заході експерт зупинилась на основних кадрових документах, які повинен мати ФОП як роботодавець. В матеріалі нижче використовуватимуться тези виступу та презентації експерта.

Правила внутрішнього трудового розпорядку

Перш за все, на виконання приписів ст. 29 КЗпП, ФОП повинен мати Правила внутрішнього трудового розпорядку (ПВТР), з якими будь-який роботодавець має ознайомити кожного працівника до початку роботи за трудовим договором. Відсутність у роботодавця ПВТР є порушенням законодавства про працю.

ПВТР – це локальний нормативний акт, який регламентує організаційно-правові аспекти трудових взаємовідносин роботодавця та працівників в організаціях усіх форм власності.

Положення про оплату праці

Слід зазначити, що колективний договір не є обов‘язковим для ФОП. Так, відповідно до ст. 2 Закону України «Про колективні договори і угоди» колективні договори укладають на підприємствах, незалежно від форм власності і господарювання, які використовують найману працю і мають право юридичної особи.

В свою чергу, Закон України «Про оплату праці» зобов‘язує будь-якого роботодавця визначити строки виплати зарплати та її розмір за першу половину місяця у колективному договорі, а якщо його немає, то в іншому локальному нормативному акті (ст. 24 Закону). Таким актом може бути, наприклад, Положення про оплату праці.

Штатний розпис