Як довго Україна залишатиметься рекордсменом за скаргами до ЄСПЛ?

Прийняття нового Кримінального процесуального кодексу змінило на краще ситуацію зі зловживанням запобіжними заходами. Однак статистика свідчить, що остаточно відбити бажання слідчих органів брати під варту особу за першої-ліпшої нагоди ще не вдалося. Про позитивні та негативні тенденції реформованого кримінального провадження в рамках тематичного форуму говорили судді, адвокати і прокурори.

За принципом визначеності

Якщо у перші роки після реформування вітчизняного кримінального процесу слідчі судді задовольняли 82% клопотань про тримання під вартою, то у 2015-му цей показник значно знизився і становив 53%. При цьому загальна кількість клопотань, навпаки, збільшилася з 37 до 60%. Відповідну статистику було оприлюднено під час щорічного форуму Національної асоціації адвокатів та Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ, присвяченого захисту прав людини.

Згадайте новину: Постраждалим в АТО відмовили щодо компенсації зруйнованого житла або ЕСПЛ нічого без доказів не задовільняє

З огляду на те що незаконність затримання разом з невиконанням судових рішень залишаються найактуальнішими приводами поскаржитися на Україну до Страсбурга, захист прав людини в кримінальному провадженні є однією з найгарячіших тем для обговорення. Особливо коли йдеться про доведення обставин, передбачених ст.177 КПК.

Як відомо, міжнародні та європейські стандарти визначають тримання під вартою як винятковий запобіжний захід, що застосовується лише у випадках, прямо передбачених законодавством, а також за наявності обгрунтування щодо недоцільності застосування інших запобіжних заходів. Разом з тим аналіз статистичних показників щодо кількості відповідних клопотань свідчить про прогалини в імплементації певних європейських стандартів в українську правову свідомість.

На думку експертів, законне ув’язнення особи після засудження її компетентним судом, з урахуванням положень ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та національного законодавства, передбачає призначення покарання або іншого запобіжного заходу, пов’язаного з позбавленням волі, а також установлення вини особи.

Стандарти обгрунтування ризиків, що визначають застосування запобіжних заходів та дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може учинити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК, і їх доведення змінюються під час провадження в першій інстанції, а після винесення вироку судом запобіжний захід у вигляді тримання під вартою використовується з метою виконання остаточного рішення суду.Особливо важливим у доведенні наявності відповідних обставин є дотримання загального принципу правової визначеності, який гарантує забезпечення легкості з’ясування змісту будь-якого права, зокрема права на свободу та особисту недоторканність, і можливість скористатися цим правом у разі необхідності. Якщо застосувати цей принцип і зосередитися на наявності вказаних у процесуальному законодавстві підстав тримання під вартою, на думку експертів, репутація України в ЄСПЛ покращиться.

Вспомните новость: ЕСПЧ констатирует неисполнение решения судов в Украине

Неефективне навантаження