Взаємодія з присяжними в кримінальному процесі

З прийняттям нової редакції Кримінального процесуального кодексу від 2011 року в нашій країні зазнав суттєвих змін «інститут суду присяжних». І хоча в Україні дане явище все ще знаходиться у зародковому стані та є особливою формою корпоративного розгляду судової справи, яка представляє собою гібрид колегіального роботи професійних суддів та групової допомоги звичайних громадян при здійсненні правосуддя, адвокатам слід використовувати усі можливості даного інструменту під час здійснення захисту в кримінальному провадженні.

Одразу зазначимо про те, що не слід очікувати якоїсь судової романтики і театральності від суду присяжних. На відміну від англо-саксонської правової системи, присяжні в Україні позбавлені самостійності винесення рішення і багато в чому орієнтовані на думку суддів по всіх процесуальних питань. Проте, щоб суд присяжних не перетворювався у формальність слід максимально підготуватись до даної форми судочинства.

ПРАВО НА СУД ПРИСЯЖНИХ

За ч. 3 ст. 31 КПК кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, здійснюється колегіально судом у складі трьох професійних суддів, та за клопотанням обвинуваченого - судом присяжних у складі двох професійних суддів і трьох присяжних. Кримінальне провадження стосовно кількох обвинувачених розглядається судом присяжних стосовно всіх обвинувачених, якщо хоча б один з них заявив клопотання про такий розгляд.

Отже, дана норма чітко вказує: по-перше, суд присяжних можливий лише під час кримінального провадження в суді першої інстанції, а по-друге, наполягати на суді присяжних можна не у всіх випадках, коли обвинувальний акт направлено до суду, а виключно «щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі».

Незважаючи на назву, «суд присяжних» насправді «об’єднаний суд двох професійних суддів та трьох присяжних», та у разі розгляду обвинувачення кількох осіб в одному провадженні, якщо хоча б один з обвинувачених наполягає на такій формі судочинства – призначається суд присяжних, незважаючи на думки інших учасників провадження.

Розповсюджена хибна думка, що, кажучи про довічне позбавлення волі, мають на увазі, як правило, умисне вбивство.

Сучасний кримінальний кодекс містить сімнадцять окремих норм, за які теоретично можливо покарання у вигляді позбавлення волі, тобто в усіх цих випадках у обвинуваченого є право на суд присяжних.

Перелік злочинів, за які може бути призначено довічне позбавлення волі

Стаття 384 КПК визначає порядок роз'яснення права на суд присяжних. Згідно з ч. 1 цієї норми прокурор, суд зобов'язані роз'яснити обвинуваченому у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді довічного позбавлення волі, можливість та особливості розгляду кримінального провадження стосовно нього судом присяжних.

Письмове роз’яснення прокурора обвинуваченому про можливість, особливості і правові наслідки розгляду кримінального провадження судом присяжних додається до обвинувального акта і реєстру матеріалів досудового розслідування, які передаються до суду.