Головна Блог Аналітична стаття Статті Втрата статусу «фізична особа – резидент України» через суд

Втрата статусу «фізична особа – резидент України» через суд

04.03.2019
Переглядів : 9383

Відповідно до пункту 14.1.213 Податкового кодексу України фізична особа - резидент - фізична особа, яка має місце проживання в Україні.

У разі якщо фізична особа має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом:

- якщо така особа має місце постійного проживання в Україні;

- якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв'язки (центр життєвих інтересів) в Україні. У разі якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити, або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від'їзду) протягом періоду або періодів податкового року.

Достатньою (але не виключною) умовою визначення місця знаходження центру життєвих інтересів фізичної особи є місце постійного проживання членів її сім'ї або її реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності. Якщо неможливо визначити резидентський статус фізичної особи, використовуючи попередні положення цього підпункту, фізична особа вважається резидентом, якщо вона є громадянином України. Якщо всупереч закону фізична особа - громадянин України має також громадянство іншої країни, то з метою оподаткування цим податком така особа вважається громадянином України, який не має права на залік податків, сплачених за кордоном, передбаченого цим Кодексом або нормами міжнародних угод України.

В Україні має місце судова практика, відповідно до якої особа втрачала статус резидента України за рішенням суду.

Так, відповідно Рішення Печерського районного суду м. Києва заявник звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що особа з 1 січня 2016 року втратила статус громадянина України - резидента та набула статусу громадянина України нерезидента.

В обґрунтування вказаної позиції заявник вказав: «заявник набув статусу громадянина України - нерезидента оскільки він є власником житла на території Об'єднаних Арабських Еміратів і з грудня 2015 року він перебуває на обліку в консульстві України в Об'єднаних Арабських Еміратах, як особа, яка проживає в ОАЕ. Заявник стверджує, що він має центр життєвих інтересів на території Об'єднаних арабських еміратів, не перебував на території України понад 183 дні та не має зареєстрованого місця проживання в Україні».

Починаючи з 01 січня 2016 року заявник відповідав критеріям громадянина України - нерезидента відповідно до пп. "в" п. 14.1.213 ст. 14 Податкового кодексу України, однак не може підтвердити цей факт, оскільки чинне законодавство України не передбачає процедури його встановлення.

В якості заінтересованих осіб до участі в розгляді справи залучено Національний банк України та Державну фіскальну службу України.

Суд у мотивувальній частині рішення зазначає, що «підтвердження статусу резидента України здійснюється в порядку, передбаченому наказом ДПА України № 173 від 12.04.2002 р. "Про підтвердження статусу податкового резидента України". В той же час законодавство України не передбачає існування аналогічної юридичної процедури для підтвердження факту втрати громадянином України статусу резидента України та набуття ним статусу нерезидента.

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст