ВС постановив, в якому випадку особа звільняється від кримінальної відповідальності передбаченою статті 309 КК України

Аналізуйте судовий акт: Блестящая работа адвоката Несинова: незаконно осуждённый на 8 лет с конфискацией по ст. ст. 307, 309 КК освобождён после двух лет пребывания под стражей в зале суда, приговор отменён, производство закрыто (Ухвала від 23 лютого 2017р.)

Вирішуючи питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст. 309 Кримінального кодексу України (незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту), на підставі ч. 4 ст. 309 цього Кодексу (добровільне звернення особи до лікувального закладу і початок лікування від наркоманії), суд має з’ясувати, чи дійсно особа:

- страждала на наркоманію і потребувала лікування від неї;

- звернулася до лікувального закладу і розпочала лікування добровільно, а не вимушено;

- ставила за мету вилікуватися від наркоманії, а не ухилитись у такий спосіб від кримінальної відповідальності за вчинений злочин.

Про це йдеться в постанові колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, яка розглянула касаційну скаргу прокурора на судові рішення місцевого та апеляційного судів.

Відповідно до ухвали суду першої інстанції особа була звільнена від кримінальної відповідальності за вчинення згаданого злочину на підставі ч. 4 ст. 309 КК України. Апеляційний суд залишив це судове рішення без змін.

У касаційній скарзі прокурор, зокрема, вказав, що суд апеляційної інстанції належним чином не перевірив і не спростував доводів, викладених в апеляційній скарзі сторони обвинувачення. З цим погодилася колегія суддів ККС ВС.

Читайте статтю: ЗВІЛЬНЕННЯ ОСОБИ ВІД КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ВІДПОВІДНО ДО ЧАСТИНИ 4 СТАТТІ 307 КРИМІНАЛЬНОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ

Як зазначається в постанові Верховного Суду, у довідці, виданій центральною районною лікарнею про перебування особи на обліку в лікаря-нарколога, не вказано день і місяць взяття її на облік. Незʼясування цієї обставини ставить під сумнів те, чи перебувала особа на обліку в лікаря-нарколога до моменту звернення за медичною допомогою до обласного державного клінічного диспансеру, де вона проходила медичне обстеження (відповідно до норми Закону України від 15 лютого 1995 року № 62/95-ВР «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» таке обстеження проводиться з метою встановлення відповідного діагнозу), та чи мала вона потребу в лікуванні.

Окрім того, на диску з технічним записом розгляду кримінального провадження в апеляційному суді немає звуку, що унеможливлює прослуховування такого запису для перевірки дотримання вимог кримінального процесуального закону в суді апеляційної інстанції.