Наявність інтересу до житла є КЛЮЧОВИМ фактом, який має досліджуватись судом при вирішенні спорів про втрату права користування житлом (ВС/КЦС у справі № 209/2642/18 від 09.12.2020)

Фабула судового акту: Спори про позбавлення права користування житлом є досить розповсюдженими. Але незважаючи на велику кількість справ такої категорії суди дотепер не можуть визначити однозначну судову практику при їх вирішенні.

Так, Касаційний цивільний суд приймає з цього приводу протилежні за змістом судові рішення, посилаючись на ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, при цьому надаючі їй зовсім різні трактування.

Однак, у даному випадку висновок суду є в принципі є однозначним та, на мою думку, законним.

У даній справі власник квартири подала позов про позбавлення права користування житлом колишнього члена сім`ї (доньки).

Позов було вмотивовано тим, що відповідач рік тому забрала свої особисті речі та покинула спірну квартиру і не проживає у ній.

При цьому позивач у своїй заяві зазначила, що вона не вчиняла перешкод у користування вказаною квартирою.

В свою чергу відповідач подала зустрічний позов про вселення, який обґрунтувала наявністю конфлікту між нею та власницею квартири внаслідок якого остання позбавлення можливості проживати у згаданому житловому приміщенні, оскільки її мати змінила замки та не надала ключі від вхідних дверей, позбавивши її таким чином права користуватися спірною квартирою.

Судом першої інстанції позов було задоволено, а доводи зустрічної позовної заяви визнано необґрунтованими.

Апеляційний суд із такими висновками місцевого суду погодився.

Відповідач відстоюючи свою правоту подала касаційну скаргу, яку вмотивувала доводами аналогічними доводам зустрічної позовної заяви.

Касаційний цивільний суд скаргу задовольнив, а справу направив на новий судовий розгляд.