Головна Блог Новини Мінімальний розмір аліментів не виконує обмежувальну функцію при визначенні розміру аліментів, який цей мінімум перевищує (ВС/КЦС № 461/4936/16 від 31.10.2018)

Мінімальний розмір аліментів не виконує обмежувальну функцію при визначенні розміру аліментів, який цей мінімум перевищує (ВС/КЦС № 461/4936/16 від 31.10.2018)

12.12.2018
Переглядів : 37272

Фабула судового акту: Рішенням суду першої інстанції з батька дитини стягнуто на її утримання аліменти у розмірі 1/4 частини від його заробітку (доходу), але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Рішення мотивовано тим, що дитина сторін потребує матеріального забезпечення, а відповідач зобов'язаний виконувати обов'язки по утриманню дитини. При визначенні розміру аліментів суд першої інстанції врахував розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я відповідача та інші обставини, які мають істотне значення.

В свою чергу апеляційний суд знизив розмір стягнутих аліментів до 1/6 у зв’язку із тим, що судом першої інстанції не було у сукупності оцінено доходи сторін, не співставлено визначений розмір аліментів із прожитковим мінімумом, встановленим державою для дитини відповідного віку, а також не враховано у повній мірі стан здоров'я відповідача, а тому визначена районним судом частка від заробітку відповідача, яка підлягає стягненню на користь позивача, є значною та призводитиме до фактичного збагачення позивача. Стягнутий розмір аліментів значно перевищує прожитковий мінімум для дитини відповідного віку, на відповідача буде покладено практично повне утримання дитини за наявності у батька ряду хронічних захворювань, лікування яких потребує постійних витрат для уникнення загрози їх загострення.

Натомість з апеляційним судом не погодився суд касаційної інстанції.

В своїй постанові КЦС вказав, що місцевим судом вірно застосовано норму статті 180 СК України щодо рівного обов'язку кожного з батьків по забезпеченню дитині необхідного матеріального утримання, відсутності у відповідача інших дітей та/або утриманців, відсутності істотних обставин, які могли б впливати на виконання відповідачем своїх батьківських обов'язків, наявності стабільного доходу, а отже і можливості сплачувати аліменти, з урахуванням інтересів та потреб саме дитини, дійшов обґрунтованого висновку про те, що з відповідача необхідно стягувати аліменти на утримання неповнолітнього сина у розмірі 1/4 частини від його заробітку (доходу). Отже вказані обставини дають можливість батьку дитини належним чином виконувати покладені на нього законодавством зобов'язання, а саме: сплачувати аліменти у визначеному судом першої інстанції розмірі на утримання свого єдиного сина до досягнення ним повноліття.

На думку КЦС закріплений на законодавчому рівні мінімальний розмір аліментів (який станом на час перегляду справи судом касаційної інстанції збільшено) не виконує обмежувальну функцію при визначенні розміру аліментів, який цей мінімум перевищує; зазначивши про наявність у відповідача, який є військовослужбовцем СБ України, хронічних захворювань та необхідності постійних витрат на лікування та профілактику, апеляційний суд не встановив якими доказами підтверджується реальність таких витрат, також не взяв до уваги, що відповідно до пунктів 2.1, 2.2 Інструкції про порядок медичного забезпечення в Службі безпеки України, затвердженої наказом Служби безпеки України від 08 жовтня 2007 року (яка була чинною на момент розгляду справи), надання медичної допомоги у системі Служби безпеки України покладається на заклади охорони здоров'я СБУ, основним завданням яких є організація та надання медичної допомоги особовому складу СБУ та іншим особам, включаючи широкий спектр профілактичних і лікувальних заходів, а також виконання інших функцій на основі професійної діяльності медичних працівників, отже відповідач як військовослужбовець Служби безпеки України має право на безкоштовну медичну допомогу у відповідних закладах охорони здоров'я та є придатним до військової служби. З урахуванням наведеного, апеляційний суд дійшов помилкового висновку про наявність підстав для зменшення розміру аліментів до 1/6 частини доходів відповідача.

Аналізуйте судовий акт: Досягнення повноліття не є підставою для звільнення від сплати аліментів у разі якщо дитина продовжує навчання (ВС/КЦС № 559/379/17-ц від 20.08.2018)

Верховний Суд визнав законним зменшення розміру аліментів, не дивлячись на визання позову відповідачем (ВС/КЦС № 588/11/17 від 10 вересня 2018 року)

Пеня за заборгованість по сплаті аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення ( справа № 572/1762/15-ц)

Суд НЕ в праві самостійно визначати спосіб стягнення аліментів (ВС/КЦС № 490/4522/16-ц від 04.07.2018)

Право перевіряти цільове витрачання аліментів має у тому числі і суд (Святошинський райсуд № 759/9476/17 від 06.02.2018)

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст