Головна Блог Новини Встановлення розміру матеріальних збитків, завданих грабежем, не потребує обов’язкового проведення експертизи (ВС/ККС у справі № 487/5703/18 від 28.05.2020)

Встановлення розміру матеріальних збитків, завданих грабежем, не потребує обов’язкового проведення експертизи (ВС/ККС у справі № 487/5703/18 від 28.05.2020)

10.08.2020
Переглядів : 12052

Фабула судового акту: Свого часу Касаційний кримінальний суд у своїй постанові від 29.11.2019 у справі № 420/1667/18 досить чітко висловився про те, що вартість викраденого майна має доводитись виключно висновком відповідної експертизи, а не іншими доказами, які у даному випадку судом мають бути визнано неналежними.

Одночасно, той же ККС вказав на те, що на грабіж положення Кримінального кодексу України в частині «малозначності» застосовано бути не може (постанова ККС у справі № 401/2806/16-к).

Тобто маємо ось такі два висновки касаційного суду. При їх співставленні виникає питання – оскільки грабіж малозначним бути не може в принципі, то чи необхідно органу досудового розслідування та/або суду призначати експертизу з метою встановлення вартості майна, яким протиправно заволодів грабіжник?

У постанові, яку запропоновано до уваги ККС визначився, що ні, таку експертизу проводити не потрібно.

У даній справі особу було засуджено за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі. З таким вироком погодився і апеляційний суд.

На вказані рішення адвокатом засудженого подано касаційну скаргу, яку було вмотивовано тим, що покарання призначене його підзахисному є занадто суворим, а наявні в матеріалах кримінального провадження докази не підтверджують винуватість засудженого у вчиненні інкримінованого злочину та перебування останнього у стані алкогольного сп`яніння, а також вказує на те, що не всі докази було відкрито стороні захисту.

Окремо захисником у скарзі було звернуто увагу суду на те, що з метою встановлення вартості майна, який намагався заволодіти засуджений, органом досудового розслідування або судом мала б бути призначена відповідна експертиза.

Але ж ККС із такими доводами не погодився та у своїй постанові вказав наступне.

Суб`єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 186 КК України, характеризується наявністю у винної особи прямого умислу на протиправне заволодіння чужим майном і корисливим мотивом. Судами встановлено, що засуджений скоїв закінчений замах на вчинення відкритого викрадення майна потерпілої, поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров`я потерпілої.

Враховуючи викладене, доводи захисника про те, що у кримінальному провадженні обов`язково має бути визначено експертним шляхом розмір матеріальних збитків, завданих потерпілій протиправними діями засудженого, є безпідставними та відсутність такого висновку ніяк не впливає на кваліфікацію дій останнього.

Аналізуйте судовий акт: Вартість викраденого доводитись ВИКЛЮЧНО висновком експерта, інакше – виправдувальний вирок (ВС/ККС № 420/1667/18 від 25.11.2019)

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст