Відповідальність за службову недбалість наступає лише у разі невиконання обов’язків, які віднесено до повноважень посадовця. Інакше – ВИПРАВДУВАЛЬНИЙ вирок (ВС/ККС № 752/18401/15-к від 17.04.2019)

Фабула судового акту: У даній справі заступника голови однієї з РДА м. Києва органом досудового слідства було оголошено підозру за ч. 2 ст. 367 КК України. При цьому відповідно до обвинувального акту остання діючи всупереч інтересам служби, недбало поставилася до виконання покладених на неї службових обов'язків, тобто вчинила дії службовою особою в межах службових обов'язків завізувала проект розпорядження РДА щодо надання поштових адрес новобудовам без надання забудовником довідки про сплату пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва, що призвело до недоотримання бюджетом м. Києва коштів у загальній сумі 2 391 390,37 грн.

Судом першої інстанції вказану посадову особу виправдано.

На думку районного суду в обвинувальному акті не вказано, які конкретно обов'язки, покладені на цю посадову особу, які саме обов’язки остання не виконала і, який причинно-наслідковий зв’язок наявний між цією бездіяльністю та наслідками, що настали.

З такими висновками погодився і апеляційний суд, який додатково у своїй ухвалі зазначив про те, що розпорядженням РДА яким були визначені службові обов'язки виправданої особи та Регламентом РДА порядок внесення та розгляду проектів розпоряджень голови адміністрації, у тому числі, щодо присвоєння поштових адрес, встановив, що до кола службових обов'язків обвинуваченої, не входила безпосередня перевірка відповідного пакету документів, необхідних для видання розпорядження про присвоєння поштових адрес, на предмет їх наявності та відповідності вимогам законодавства. Отже у даному випадку обвинувачена особа не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання своїх службових обов'язків через недбале чи несумлінне ставлення до них, оскільки фактично на неї не покладалися обов'язки, які передбачали вчинення дій, які наведені в обвинувальному акті.

На згадані рішення прокурором було подано касаційну скаргу про їх скасування та призначення нового розгляду справи в суді першої інстанції.

В свою чергу Касаційний кримінальний суд залишив виправдувальний вирок місцевого суду та ухвалу апеляційного суду в силі.

Мотивуючи своє рішення ККС послався на те, що об'єктивна сторона службової недбалості включає в себе наявність діяння у формі невиконання чи неналежного виконання службовою особою своїх службових обов'язків через недбале чи несумлінне ставлення до них (дія чи бездіяльність); суспільно небезпечні наслідки у вигляді істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам, або інтересам окремих юридичних осіб (ч. 1 ст. 367 КК) або тяжких наслідків (ч. 2 ст. 367 КК); причинний зв'язок між діянням (бездіяльністю) та наслідками.

Системний аналіз положень ст. 367 КК України дає підстави вважати, що відповідальність за цією нормою настає лише у випадку, якщо дії, невиконання чи неналежне виконання яких спричинило передбачені в зазначеній статті наслідки, входили у коло службових обов'язків цієї службової особи, або якщо обов'язок діяти відповідним чином юридично був включений (законом, указом, постановою, наказом, інструкцією тощо) до кола службових повноважень такої особи.

З аналізу документу, що визначає коло посадових обов’язків виправданої особи та регламенту роботи РДА випливає, що остання як заступник голови адміністрації, не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання своїх службових обов'язків через недбале чи несумлінне ставлення до них, оскільки фактично на неї не покладалися обов'язки, які передбачали вчинення дій, які наведені в обвинувальному акті, а саме перевіряти наявність необхідної довідки про сплату пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва під час погодження проектів розпоряджень голови адміністрації про присвоєння об'єктам будівництва поштових адрес. Тим більше за тих обставин, що, як прямо зазначено у формулюванні обвинувачення, не вона, а її підлеглий - у разі надання неповного комплекту документів, відсутності підстав та неможливості присвоєння об'єкту нерухомого майна поштової адреси, повинен був надати заявнику протягом 10 робочих днів вмотивовану відмову.

Більше того виправдана, як заступник голови адміністрації, підписувала не самі розпорядження про присвоєння поштових адрес житловим будинкам, а лише листи погодження, які додавались до цих розпоряджень, оскільки вказані розпорядження міг підписати лише голова адміністрації або особа, яка виконувала його обов'язки.

Аналізуйте судовий акт: ВС/ККС: Шкода, завдана вчинення злочину, передбаченого ст. 365 КК України, може бути і немайновою (ВС/ККС № 167/1547/15-к від 03.04.2019)