Особу щодо якої здійснено екстрадицію, може бути притягнуто до кримінальної відповідальності або щодо неї може бути виконано вирок лише за ті злочини, за які здійснена видача (ВС/ККС № 509/1123/18 від 13.11.2018)

Фабула судового акту: Питання міжнародного співробітництва під час кримінального провадження врегульовано Розділом ІХ Кримінального процесуального кодексу України.

Згідно ч. 1 ст. 573 КПК України запит про видачу особи (екстрадицію) направляється за умови, якщо за законом України хоча б за один із злочинів, у зв’язку з якими запитується видача, передбачено покарання у виді позбавлення волі на максимальний строк не менше одного року або особу засуджено до покарання у виді позбавлення волі і невідбутий строк становить не менше чотирьох місяців.

При цьому частиною 4 названої статті визначено, що центральний орган України має право відмовити в направленні запиту до іноземної держави, якщо існують передбачені цим Кодексом або міжнародним договором України обставини, які можуть перешкоджати видачі.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 576 КПК України видана в Україну особа може бути притягнута до кримінальної відповідальності або щодо неї може бути виконано вирок суду лише за ті злочини, за які здійснена видача (екстрадиція). У разі вчинення особою до її видачі (екстрадиції) іншого злочину, не зазначеного у запиті про видачу, притягти таку особу до кримінальної відповідальності або виконати вирок суду за цей злочин можна лише після отримання згоди компетентного органу іноземної держави, що видала особу.

У вказаній справі іноземного громадянина засуджено за ч. 1 ст. 128 КК України та звільнено від покарання на підставі Закону України «Про амністію у 2008 році». Ухвалою апеляційного суду вирок залишено без зміни.

На такі рішення прокурором було подано касаційну скаргу оскільки на його думку в рамках міжнародного співробітництва під час кримінального провадження засудженого було видано Україні з Держави Ізраїль для притягнення до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КК України. При цьому згода на притягнення засудженого до кримінальної відповідальності за ст. 128 КК України Державою Ізраїль не надавалась, а тому на підставі п. 8 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження підлягає закриттю.

Касаційний кримінальний суд погодився із такими доводами та зазначив, що відповідно до матеріалів справи засудженому органами досудового розслідування було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

У подальшому в результаті задоволення компетентними органами Держави Ізраїль запиту Генеральної прокуратури України про видачу засудженого останнього передано правоохоронним органам України для притягнення до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КК України.

Надалі прокурор повідомив засудженого про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, на підозру у вчиненні злочину, передбаченого ст. 128 КК.

Разом із тим, санкція ст. 128 КК України не передбачає призначення покарання у виді позбавлення волі, тому відповідно вчинення засудженим цього злочину згідно з ч. 1 ст. 537 КПК України та ст. 2 Європейської конвенції про видачу правопорушників від 13 грудня 1957 року не тягне за собою видачі останнього.

Таким чином, засудження за ст. 128 КК України є порушенням вимог кримінального процесуального закону, в тому числі чинних міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.