Опір представнику влади вчинений після припинення хуліганських дій не є кваліфікуючою ознакою ч. 3 ст. 296 КК України (ВС/ККС у справі № 463/4135/16-к від 17.09.2020)

Фабула судового акту: При проведені досудового розслідування та судового розгляду кримінальних справ про хуліганство досить часто виникають проблеми щодо належної кваліфікації дій винних осіб, адже склад злочину, передбаченого ст. 296 КК України межує із кількома іншими складами злочинів.

Ось і цій постанові Касаційний кримінальний суд висловився щодо належної кваліфікації дій особи, яка обвинувачувалась у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 296 КК України.

Вироком районного суду винну особу засуджено за ч. 3 ст. 296 КК України, який було вчинено за таких обставин.

До засудженого підійшли працівники поліції у форменному одязі, представили та пред’явили службові посвідчення з метою перевірки повідомлення про вчинення останнім хуліганських дій у приміщенні кафе, які було вчинено дещо раніше.

Проте, засуджений відштовхував працівників поліції, шарпав за одяг та технічні засоби, викрикував на їх адресу грубі нецензурні висловлювання. Після застосування спеціальних засобів та до приїзду іншого екіпажу протягом тривалого часу голосно ображав працівників поліції нецензурними словами, на зауваження не реагував, в тому числі, не припиняв свої хуліганські дії під час проходу повз місце події громадян із неповнолітніми дітьми.

Апеляційний суд із такими висновками суду першої інстанції погодився.

Стороною захисту на вказані рішення було подано касаційну скаргу.

Переглядаючи справу у касаційному порядку ККС останню задовольнив та у своїй постанові зазначив наступні висновки.

Диспозиція ч. 3 ст. 296 КК України передбачає відповідальність за хуліганство, пов`язане з опором представникові влади або представникові громадськості, який виконує обов`язки з охорони громадського порядку, чи іншим громадянам, які припиняли хуліганські дії.

Опір як кваліфікуюча ознака хуліганства виявляється в активній протидії (відштовхування, завдання побоїв, заподіяння тілесних ушкоджень тощо) представникові влади чи громадськості або іншим громадянам, які припиняли хуліганські дії, з метою позбавити зазначених осіб можливості виконати службовий чи громадський обов`язок з охорони громадського порядку. При цьому опір має бути складовою частиною хуліганства, мати місце у період його вчинення.

Якщо ж опір було вчинено після припинення хуліганських дій - як протидію затриманню, він не може бути кваліфікуючою ознакою хуліганства і відповідальність має наставати за сукупністю злочинів, передбачених відповідними частинами статей 296 і 342 КК України.