Фабула судового акту: Позиції касаційних судів неприємно вражають все більше і більше… Як практикуючий адвокат я постійно займаюсь вивченням актуальної судової практики у різних галузях права і все частіше я хочу процитувати одну оптимістичну пісеньку: ««Если Бог хочет наказать, он лишает разума, Мне часто кажется, что вся страна наказана… Тут не исправить уже ничего, Господь, жги!».
Але ж відставлю емоції осторонь і таки спробую надати об’єктивний аналіз судового рішення, яке пропонується до уваги.
Почнемо з того, що нормами Кримінального процесуального кодексу України визначено, що захисником є адвокат, який здійснює захист підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, а також особи, стосовно якої передбачається розгляд питання про видачу іноземній державі (екстрадицію). Захисником не може бути адвокат, відомості про якого не внесено до Єдиного реєстру адвокатів України або стосовно якого у Єдиному реєстрі адвокатів України містяться відомості про зупинення або припинення права на зайняття адвокатською діяльністю (ч.ч. 1, 2 ст. 43 КПК України).
Отже, з вказаного випливає, що захисником може бути виключно адвокат, відомості про якого внесено до ЄРАУ та який є діючим, тобто таким діяльність якого не зупинена або не припинена.
З наведеного випливає, що адвокат діяльність зупинено або припинено фактично не має статусу адвоката та, відповідно, не має права захищати підозрюваного, обвинуваченого або засудженого у кримінальному процесі.
Усім практикуючим юристам відомо, що Єдиний реєстр адвокатів України є відкритим реєстром, з даними, що містяться у ньому може ознайомитись будь-яка особа та з’ясувати – чи є та інша особа адвокатом та чи діє вона на даний час.
Але у даній справі внаслідок чи то ліні чи то відвертого нехлюйства орган досудового розслідування на з’ясував чи є захисник діючим адвокатом, хоча останній рішенням кваліфікаційно-дисциплінарного органу адвокатури був позбавлений свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.
В свою чергу суди вирішили «прикрити» кричущі прорахунки слідства та на чорне сказали – біле.
Але у даній справі Касаційний кримінальний суд незрозуміло з яких міркувань застосував логіку Кримінально-процесуального кодексу України 1960 року згідно якого захист міг здійснювати будь-яка особа навіть та, яка не має статусу адвоката.
Вироком місцевого суду особу було визнано винним за ч. 1 ст. 115 КК України та призначено покарання в межах санкції вказаної статті.
На вказаний вирок стороною захисту було подано апеляційну скаргу, яку, зокрема, вмотивовано тим, що під час проведення досудового розслідування було порушено право обвинуваченого на захист, оскільки під час досудового розслідування він здійснювався адвокатом, який на вказаний період не мав права на зайняття адвокатською діяльністю, у зв`язку з чим було погіршено становище винної особи.
Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.
Повний текстCopyright © 2014-2026 «Протокол». Всі права захищені.