Прийменник «до» з календарною датою в українській мові вживають на позначення кінцевої календарної дати чинності включно або виконання чого-небудь (ВС/КГС № 927/490/18 від 08.10.2018)

Фабула судового акту: Відповідно до статті 116 ГПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок. Перебіг строку, закінчення якого пов’язане з подією, яка повинна неминуче настати, закінчується наступного дня після настання події. Останній день строку триває до 24 години, але коли в цей строк слід було вчинити процесуальну дію тільки в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв’язку.

У судовому рішенні, яке аналізується Касаційний господарський суд висловив свою позицію щодо обчислення процесуальних строків, а саме те, яким чином слід розуміти словосполучення «якщо до його (строку) закінчення».

Згідно матеріалів справи до господарського суду надійшов зустрічний позов підприємства. Проте ухвалою суду першої інстанції такий було повернуто Відповідачу без розгляду. Вказане рішення мотивоване тим, що зустрічна позовна заява була подана Відповідачем з порушенням встановленого ГПК України строку, який є однаковим зі строком для подання відзиву, оскільки ухвалою суду про відкриття провадження у справі відповідачу встановлений строк - до 25.07.2018, для подачі відзиву та всіх доказів, що підтверджують викладені у відзиві обставини, а тому останнім днем подання і відзиву, і пред'явлення зустрічної позовної заяви є 24.07.2018, тоді як відповідач подав зустрічну позовну заяву через відділення «Укрпошти» 25.07.2018. Суд також вказав, що встановлений в ухвалі строк для подання відзиву становить не менше п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, а вказана ухвала була отримана Відповідачем 07.07.2018.

З таким рішенням погодився і апеляційний суд.

На вказані рішення відповідачем було подано касаційну скаргу, яку КГС задоволено.

Мотивуючи таке рішення суд касаційної інстанції вказав наступне.

Прийменник «до» з календарною датою в українській мові вживають на позначення кінцевої календарної дати чинності включно або виконання чого-небудь. Отже останнім днем, коли Відповідач мав право пред'явити зустрічний позов, є 25.07.2018, а не 24.07.2018.

Водночас норми статей 165, 180 ГПК України не встановлюють обов'язку сторони подавати відзив на позову заяву та відповідно пред'являти зустрічний позов лише шляхом подання відповідної заяви безпосередньо до суду (канцелярії суду), а пред'явлення зустрічного позову не є тією процесуальною дією, що може вчинятися лише в суді у межах робочого часу суду, як цього вимагають норми частини 6 статті 116 ГПК України.

Навпаки, зі змісту пункту 1 частини 1 статті 178 ГПК України вбачається право сторони надсилати суду (у том числі і за допомогою засобів поштового зв'язку - частина 7 статті 116 ГПК України) відзив на позовну заяву, а відповідно і зустрічний позов.

Отже, визначений місцевим судом в ухвалі термін для подання Відповідачем відзиву на позовну заяву - до 25.07.2018, передбачає право Відповідача до цієї дати включно пред'явити зустрічний позов, у том числі шляхом здавання відповідної заяви до відділення поштового зв'язку. А тому КГС дійшов висновку, що відповідач, здавши 25.07.2018 до відділення поштового зв'язку зустрічну позовну заяву у цій справі, не порушив визначений судом першої інстанції процесуальний строк для пред'явлення зустрічного позову.

Аналізуйте судовий акт: Факт неотримання стороною справи судових рішень які повернулись в суд у зв'язку з її неотриманням адресатом, не є поважною причиною пропуску строку на оскарження рішення суду (ВС/КГС № 916/3188/16 від 23.04.2018)