Окремі види робіт, зокрема, роботи з підвищеною небезпекою, повинні виконуватись ВИКЛЮЧНО за трудовим договором. Договір підряду не підходить (ВС/КАС у справі № 260/613/19 від 02.06.2021)

Фабула судового акту: Маскування трудових відносин між роботодавцем та робітником під цивільно-правові відносини носить досить поширений характер оскілки роботодавці не бажають нести надмірне податкове навантаження.

З метою захисту прав і робітників, а також наповнення як бюджету держави так і бюджету Пенсійного фонду законодавцем було суттєво підвищено штрафні санкції за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору та інші порушення трудового законодавства.

Звісно, що на цій хвилі органами Держкомпраці було проведено велику кількість перевірок, накладено купу штрафів, але не завжди вони є законними.

Але у даному випадку я цілком погоджуюсь як з рішенням контролюючого органу так і з рішенням Касаційного адміністративного суду, який визнав вказане рішення законним.

У даній справі органом Держкомпраці на фізичну особу-підприємця було накладено адміністративне стягнення, передбачене ч. 2 ст. 265 КЗпП України у розмірі 250 380 грн. за фактичний допуск робітників, які здійснювали лісозаготівельні роботи без укладення трудового договору.

Згадане рішення ФОП було оскаржено в порядку адміністративного судочинства. Свої вимоги позивач вмотивував тим, що працівники, які виконували роботи на підставі договору підряду не мали наміру вступати з позивачем у трудові відносини, укладати з ним трудові договори, виконувати визначену трудову функцію в його господарській діяльності та підпорядковуватися його правилам внутрішнього трудового розпорядку. Водночас він не мав можливості укласти трудові договори без згоди вказаних осіб.

Суд першої інстанції з яким погодився і апеляційний суд вказану постанову скасував та вмотивував своє рішення тим, що позивач уклав з працівниками договори підряду (цивільно-правові договори), які є предметом регулювання ЦК України, що спростовує необхідність укладення трудових договорів, крім того, у позивача не виникло жодного обов`язку щодо надання тому чи іншому органу повідомлення за формою, встановленою постановою Кабінету Міністрів України від 16.06.2015 № 413, що свідчить про відсутність у діях позивача ознак порушення ч.3 ст.24 КЗпП України, як і відсутність у зв`язку з цим підстав для виконання припису органу Держкомпраці.

На згадані рішення Держкомпраці було подано касаційну скаргу, яку вмотивовано тим, що лісозаготівельні роботи відносяться до робіт з підвищеною небезпекою, ФОП не надано доказів щорічного проходження спеціального навчання працівників за спеціальністю лісоруб, тому останні не мали права виконувати роботи з лісозаготівлі та трелювання лісу, які відносяться до робіт підвищеної небезпеки.

Отже, залучення суб`єктами господарювання для виконання робіт підвищеної небезпеки на підставі цивільно - правових договорів фізичних осіб, у яких відсутній дозвіл, є порушенням вимог законодавства про охорону праці та промислову безпеку. Таким чином, у межах спірних правовідносин позивачем не дотримано вимоги ст.24 КЗпП України в частині обов`язкового укладання трудових договорів.

Касаційний адміністративний суд із такими доводами погодився, касаційну скаргу задовольнив та у задоволенні позову відмовив.

Приймаючи таке рішення КАС послався на те, що виходячи з аналізу норм ст. 21 КЗпП України трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва.