Фабула судового акту: Фіскальна служба надіслала підприємству податкове повідомлення-рішення яким позивачу збільшила суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб.
Вказане ППР винесено на підставі акту податкової перевірки, якою встановлено, що між підприємством та банківською установою було укладено кредитний договір, відповідно до якого кредитор має право у відповідності до вимог ст. 605 Цивільного кодексу України звільнити позичальника від подальшого виконання зобов'язань за договором.
За даними податкових розрахунків за формою 1-ДФ за 2012 рік підприємству нараховано дохід в сумі анульованого кредитного зобов’язання у вигляді додаткового блага без утримання/перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб.
Не погоджуючись з висновками, викладеними у акті перевірки та, відповідно, з ППР, підприємство звернулося до суду із позовом про визнання ППР протиправним та його скасування.
Судами першої та апеляційної інстанцій у задоволенні позовних вимог відмовлено.
В свою чергу Касаційний адміністративний суд зазначені рішення скасував та направив справу на новий розгляду до суду першої інстанції виходячи з такого.
Відповідно до п. 164.1 ст. 164 Податкового кодексу України загальний оподатковуваний дохід – це будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
Одночасно нормами абз. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України визначено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається серед іншого дохід у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності.
Таким чином боржник, який отримав додаткове благо у вигляді прощення (анулювання) суми боргу за кредитом та який був належним чином повідомлений про прощення (анулювання) такого боргу, зобов'язаний відобразити анульовану суму боргу у складі оподатковуваного доходу з обчисленням та перерахуванням до бюджету відповідної суми податку.
Виходячи з аналізу норм пп. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 ПК України сума анульованого податкового боргу включає як основну суму кредиту, так і нараховані проценти за користування кредитом, які є невід'ємною частиною кредитного договору та суми за кредитним договором, та які підлягають обов'язковій сплаті боржником відповідно до умов кредитного договору, оскільки йдеться про борг в цілому, тобто про загальну суму фінансових зобов'язань, що підлягають погашенню боржником, незалежно від підстави їх виникнення.
Проте, сукупність норм ч.ч. 2, 3 ст. 549, ст. 509, ч. 1 ст. 546, ст. 605 ЦК України дає підстави стверджувати, що нарахування пені та штрафів є лише засобом забезпечення виконання основного зобов'язання перед банком та не є доходом платника податку у разі їх анулювання за рішенням банківської установи.
Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.
Повний текстCopyright © 2014-2026 «Протокол». Всі права захищені.