Врегулювання заборгованості фізичних осіб, які постраждали внаслідок війни – баланс інтересів боржників та кредиторів

Через розпочату рф агресивну війну на території України багато українців зазнали величезних збитків, які проявились у втраті придбаного майна (будинки, квартири, автомобілі), доходу у вигляді заробітної плати чи бізнесу.

Дехто з кола тих, хто зазнав збитків, придбали майно за кредитні кошти або мали боргові зобов’язання за кредитами, які станом на сьогодні не повернули, або не мали можливості здійснювати чергові платежі, внаслідок чого утворилась велика заборгованість.

Зі спливом певного періоду часу банківський сектор почав розуміти, що неповернення виданих у кредит коштів є прямими збитками, в той же час у більшості людей просто не було можливості повертати отримані кредити.

Наведене також породило відповідну групу правовідносин, яку необхідно було врегулювати таким чином, або зберігати баланс інтересів людей, які зазнали збитків через війну, та банківського сектору, який перебуває у прямій залежності. Це певною мірою зумовило державу реагувати та приймати закони, аби вирішити нагальні питання сьогодення.

Тож у цій статті ми пропонуємо розглянути, яким чином в країні, де більше року триває війна, здійснюється врегулювання заборгованості фізичних осіб, які постраждали внаслідок війни.

Зупинення нарахування відсотків, пені та штрафів за кредитами

28 січня 2023 року набрав чинності ЗУ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо підтримки позичальників, майно яких було знищено або зазнало пошкоджень внаслідок збройної агресії російської федерації проти України» від 01 грудня 2022 року № 2823-IX.

Цей закон передбачає, що у період дії в Україні воєнного стану та протягом 90 днів після його припинення чи скасування позичальник (особа, до якої перейшли права та обов’язки позичальника, наприклад, спадкоємець) або його представник (за законом або за наявності довіреності на вчинення таких дій) має право звернутися до кредитодавця або нового кредитора (далі – кредитор) із заявою про призупинення сплати грошового зобов’язання (основної суми кредиту, процентів, комісій та інших платежів) за договором про споживчий кредит або іншим договором, передбаченим ч. 2 ст.3 ЗУ «Про споживче кредитування», предметом забезпечення за яким є нерухоме майно (квартира, інше житлове приміщення в будівлі, приватний житловий будинок, садовий або дачний будинок, об’єкт незавершеного житлового будівництва), далі – договір про споживчий кредит.

Для того, аби подати таку заяву необхідна наявність хоча б однієї із таких ознак:

1) нерухоме майно, станом на день подання заяви про призупинення сплати грошового зобов’язання, розташоване на тимчасово окупованій території, визначеній п. 1 і 3 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», або на територіях, на яких ведуться воєнні (бойові) дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, визначених Кабінетом Міністрів України;

2) нерухоме майно пошкоджено внаслідок збройної агресії російської федерації. Для цілей цього пункту під пошкодженим розуміється нерухоме майно, яке може бути відновлено виключно шляхом капітального ремонту чи реконструкції;