Внесудебное урегулирование ипотечных споров осложняет толкование норм закона

Из-за несовершенства процедуры взыскания во внесудебном порядке по ипотечным обязательствам возникают разногласия в практике. Этим пользуются как ипотекодатели, так и ипотекодержатели, отметили эксперты во время мероприятия, организованного комитетом Ассоциации юристов Украины по гражданскому, семейному и наследственному праву.

Задоволення для кредитора

Львівський адвокат Роман Посікіра під час заходу зауважив, що механізм позасудового врегулювання визначений ст.36 закону «Про іпотеку». Зокрема, воно вважається завершеним після реєстрації права власності як юридичного факту. Отже, згаданий акт не пов’язує завершеність позасудового врегулювання з фактом оскарження його в судовому порядку. Так, закон чітко встановлює умови позасудового врегулювання та його наслідки:

• зазначення про такий механізм у договорі про задоволення вимог іпотекодержателя;

• наявність заборгованості, яка зумовлює відповідне право на застосування такого механізму і наслідок його завершення — недійсність інших вимог до боржника.

Пользуйтесь консультацией: Что такое налоговый возврат и как можно получить обратно часть денег, отданных государству

Таким чином, з моменту виконання боржником умов і прийняття їх кредитором припиняється існування прав і обов’язків сторін, що становлять зміст кредитних зобов’язальних правовідносин. Відповідно до ч.1 ст.559, ч.1 ст.593 Цивільного кодексу з припиненням основного зобов’язання, забезпеченого заставою або порукою, припиняється порука і право застави (постанова Верховного Суду України від 4.02.2015 у справі №6-243цс14). Отже, згідно із ч.4 ст.36 закону «Про іпотеку» після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов’язання є недійсними.

Доповідач навів приклад із судової практики, яка, на його думку, зараз перебуває у стадії формування. Так, Вищий господарський суд у справі №903/313/15, встановивши факт предмета іпотеки, зауважив, що повного погашення заборгованості не відбулося. Отже, у зв’язку з відсутністю підстав, передбачених стст.598, 599 ЦК, зобов’язання за кредитними договорами не припинилися. Водночас, як зазначено судом, не припинилися й встановлені договорами іпотеки забезпечувальні правовідносини (постанова ВГС від 5.10.2015).

Читайте статью: Как не платить налог на роскошь. Опыт владельцев VIP-авто

Так, на думку Р.Посікіри, така позиція суду є неправильною та такою, що не враховує системного зв’язку між стст.598, 599 ЦК та ч.4 ст.36 закону «Про іпотеку».