Коментар до Постанови ВС від 24.11.2022 р. у справі № 520/11879/18
Часто в нашій країні (а особливо зараз) фізособи не обтяжують себе офіційним оформленням власної підприєницької діяльності. Це ж треба зробити стільки «зайвих» рухів, а потім ще і зніматися з обліку. А, головне, платити податки! Що, в разі, якщо дохід виглядає невеликим, здається не обов’язковим.
Але у податківців інша думка, і закон на їхньому боці. Звісно, що за кожним, в кому раптом прокинувся підприємницький дух, вони бігати не будуть. Але за нагоди, згадати про «а де ваша реєстрація і облік» можуть. І ось тоді дуже важливим стане питання визначення, а скільки було того підприємницького доходу. Адже, від суми доходу залежатиме і сума податків, які треба доплатити.
Банківський рахунок «подвійного призначення»
Нагадаємо, що відповідно до вимог п. 118.3 ПКУ неповідомлення фізичними особами-підприємцями та особами, що проводять незалежну професійну діяльність, про свій статус банку або іншій фінансовій установі при відкритті рахунку - тягне за собою накладення штрафу в розмірі 680 грн за кожний випадок неповідомлення (з 2020 р. за Законом № 466).
Йдеться про те порушення, коли при відкритті рахунку в банку фізособа не вказує фінустанові про те, що цей рахунок нею відкривається для здійснення підприємницької діяльності.
Насьогодні, фізична особа відкриває окремі рахунки для здійснення підприємницької, незалежної професійної діяльності та для власних потреб. Змішування, тобто, «подвійне призначення» законом не передбачено, і, на думку полатківців, теж є порушенням. То то, якщо ви вирішили торгувати товарами або послугами, і о римуєте за це кошти на звичайний рахунок, податківці можуть вирішити, що цей рахунок насправді є підприємницьким, а ви порушник.
Особа, яка відкриває рахунок фізичній особі (власник рахунку/представник власника рахунку/особа, яка відкриває рахунок на користь третьої особи), зобов'язана письмово повідомити надавача платіжних послуг про наявність або відсутність у власника рахунку статусу підприємця або особи, яка провадить незалежну професійну діяльність (п. 10, 28 Інструкції № 162).
Але це далеко не все. Наслідки такого не повідомлення можуть бути вкрай негативними після втручання в ситуацію податківців. Так, на підставі акту перевірки ФОПа податковим органом були винесені податкові повідомлення-рішення про збільшення/донарахування таких податків та зборів як:
- податку на доходи фізичних осіб зі штрафом,
- військового збору та штрафів,
- ПДВ із вироблених в Україні товарів зі штрафними санкціями (протягом січня-березня 2017 року сукупно перевищила 1 млн грн без урахування ПДВ),
- штрафні санкції з єдиного внеску та ЕСВ,
- єдиний податок (за ставкою 15% з суми перевищення граничного розміру доходу для ФОП 2 групи),
- штрафні санкції за неповідомлення про свій статус як «самозайнятої особи - фізичної особи підприємця» банківській установі при відкритті рахунку (п. 118.3 ПКУ).
Саме так і сталося в коментованій судовій справі.
Всі прийняті податкові повідомлення-рішення (надалі по тексту – ППР) були оскаржені ФОПом в адміністративному порядку, передбаченому ст. 56 ПКУ. За результатом оскарження ППР були залишені без змін, а скарга без задоволення. Відтак, ФОП звернувся до суду. Адже загальна сума донарахувань разом зі штрафними санкціями становила понад 4 млн грн.