Головна Блог Аналітична стаття Статті «Hate speech» vs "cвобода слова" в Інтернеті. Чи відповідають користувачі соціальних мереж та веб-сайти за коментарі під своїми публікаціями?

«Hate speech» vs "cвобода слова" в Інтернеті. Чи відповідають користувачі соціальних мереж та веб-сайти за коментарі під своїми публікаціями?

27.10.2021
Автор: GENTLS
Переглядів : 2667

Кількість користувачів мережі Інтернет щороку збільшується. Так, за даними дослідження Global Logic в період з 2020 по 2021 рік українська аудиторія соціальних мереж збільшилася з 19 до 26 мільйонів осіб. Також на 2 мільйони зросла загальна кількість українських інтернет-користувачів, що складає близько 67% населення країни.

Такі тенденції призводять до зростання обсягів поширюваного контенту, в тому числі і негативного. Як це часто буває на просторах мережі, в публікаціях користувачів згадуються конкретні люди, про яких під такими публікаціями інші користувачі залишають негативні коментарі.

Виникає питання, чи відповідає власник сторінки чи автор публікації за коментарі, що залишаються іншими користувачами?

Відповідь на це питання спробуємо знайти на підставі аналізу практики ЄСПЛ. Спершу, зупинимось на нещодавньому рішенні «Sanchez v. France» (№45581/15), прийнятому у вересні 2021 року.

Забігаючи на перед, хочемо звернути увагу на те, що ключовою категорією у відповідній справі є так званий «hate speech» («мова ненависті»).

Що ж це таке?

Відповідно до Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R (97) 20 поняття «мова ненависті» охоплює всі форми висловлювань, які включають поширення, підбурення, заохочення чи виправдовування расової ненависті, ксенофобії, антисемітизму або інших форм ненависті, що ґрунтуються на нетерпимості, у т. ч. нетерпимості, що знаходить своє вираження у войовничому націоналізмі й етноцентризмі, дискримінації та ворожості стосовно меншин, мігрантів і осіб іммігрантського походження.

Схоже визначення також міститься в Загальнополітичних Рекомендаціях ЕКРН№15 «Про боротьбу з мовою ненависті».

Варто зазначити, що ЄСПЛ у своїх рішеннях не надає визначення поняття «hate speech», а у кожному конкретному випадку робить висновок про наявність або відсутність в тих чи інших висловах «мови ненависті».

Так було й у рішенні «Sanchez v. France».

Обставини справи.

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст