Коментар до Постанови ВС від 01.02.2023 р. у справі № 160/37/22
Історія, яку ми нині розглядаємо, не може не зацікавити керівників та бухгалтерів підприємств. Адже це не поодинокий випадок, коли незважаючи на те, що порядок визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток змінився ще у 2011 році, податківці все ж таки намагались «зняти витрати».
Зміст справи
У 2019 році ТОВ 2 за договорами поворотної фіндопомоги залучило значну кількість коштів, які пішли не на оплату товарів, послуг або інші господарські операції, а на погашення боргів зовсім іншого ТОВ 1.
Це ТОВ 1 свого часу отримало кредит під іпотечні зобов’язання (договори іпотеки укладав ТОВ 2), проте сплатити його не змогло. І вже в суді, де банк вимагав стягнути борг за кредитом, була укладена мирова угода - учасником процесу стало те саме підприємство ТОВ 1, а ТОВ 2 згодом і сплатило всі борги за цією мировою угодою.
І, найімовірніше, в цій ситуації ніхто би не постраждав, якби не податковий орган, який вирішив провести документальну планову невиїзну перевірку ТОВ 2 саме за той період, коли була укладена ця мирова угода та сплачено борг - з 01.01.2017 до 31.12.2020.
За результатами проведеної перевірки було складено акт від 21.05.2021, в якому зазначено, що перевіркою встановлено порушення ТОВ 2:
- занижено податок на прибуток у періоді, що перевірявся;
- завищено від’ємне значення об’єкта оподаткування податком на прибуток у періоді, що перевірявся, про що були складені відповідні податкові-повідомлення рішення.
Погашення «чужих» боргів не є госпдіяльністю - позиція податкового органу
ТОВ 2 здійснювало погашення заборгованості за власні кошти та із залученням поворотної фінансової допомоги інших компаній за договорами, укладеними протягом 2019 - 2020 рр. Станом на 01.04.2021 заборгованість ТОВ 2 перед банком (за мировою угодою згідно з ухвалою суду) повністю погашено. Виконання мирової угоди призвело до зменшення капіталу підприємства, тому зазначені суми були включені ТОВ 2 до складу витрат.
Однак ситуація дещо ускладнилась через відкриття процедури ліквідації та визнання банкрутом ТОВ 1, за якого ТОВ 2 сплатило борг перед банком. І вже 08.01.2019, тобто задовго до повного погашення боргу перед банком, до ЄДР було внесено запис про припинення ТОВ 1 як юридичної особи. Втім, на думку ТОВ 2, це не може бути перешкодою для віднесення суми коштів, виплачених банку в порядку погашення боргу ліквідованої юридичної особи - ТОВ 1, до безнадійної заборгованості і зменшення фінансового результату до оподаткування ТОВ 2.
В акті податковим органом було зазначено, що перевіркою повноти декларування ТОВ 2 показників рядка 02 Декларації «Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності» відповідно встановлено їх заниження всього в сумі 44 792 046 грн за 2019 рік та 2020 рік, внаслідок завищення витрат.