Витрати на професійну правничу допомогу стягуються і при здійсненні судового контролю, а не лише при ухваленні судом рішення по суті спору (ВС/КАС у справі № 520/928/19 від 20 жовтня 2020р.)

Фабула судового акту: Приємне рішення ВС, яке потроху буде переламувати потужний супротив суддів першої та апеляційної інстанцій у питанні стягнення витрат на професійну правничу допомогу, зокрема із суб’єктами владних повноважень.

Шкода, але реалії не змінюються. Суди ухвалюючи судові рішення на користь заявників почали вже нарешті стягувати судові витрати з суб’єктів владних повноважень, проте керівники цих суб’єктів не завжди виконують ці судові рішення. Адже судові витрати стягуються з бюджету, а не з кишені чиновника. Тому законодавець передбачив в КАС України статтю 383, яка дає адміністративному суду право судового контролю за ходом виконання рішення, яке набрало законної сили.

Позивач подає окрему заяву до суду, і у випадку підтвердження, зокрема бездіяльності суб’єкта владних повноважень щодо виконання рішення, суд постановляє окрему ухвалу в порядку, передбаченому ст. 249 КАС України. Окрема ухвала може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

З огляду на це, позивач може понести витрати на професійну правничу допомогу і на написання заяви, і на участь адвоката в суді усіх інстанцій. Виникає питання чи дозволяє КАС України стягнути такі витрати з суб’єкта владних повноважень?

В цій справі податковий орган ухилявся від виконання рішення суду і отримав за це окрему ухвалу, яку оскаржив. Хоча суд апеляційної інстанції і залишив окрему ухвалу без змін, проте відмовився ухвалювати додаткове рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу з податкового органу понесених заявником внаслідок його участі при розгляді скарги .

На думку суду апеляційної інстанції, що оскільки немає висновку ВС з приводу застосування ст. 252 КАС України -"додаткове судове рішення" -у подібних відносинах, то тоді і витрати можна не стягувати.

Суд касаційної інстанції скасував рішення суду апеляційної інстанції і направив справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

ВС підкреслив, що "адміністративний процесуальний закон не обмежує можливість вирішення питання розподілу процесуальних витрат, зокрема витрат на правову допомогу, виключно при ухваленні судового рішення по суті спору, а й може бути вирішено при здійсненні судового контролю." Водночас такі витрати звичайно повинні відповідати ст. 132 КАС України, бути обґрунтовані позивачем і перевірені судом.

Аналізуйте судовий акт: КАС/ВС висловив правову позицію, що судовий збір не слід сплачувати при оскарженні додаткового судового рішення (Об'єднана палата КАС/ВС від 20.12.2019 р. №240/6150/18)

Для стягнення витрат на професійну правничу допомогу номер справи у договорі, звіті, акті виконаних робіт, платіжному дорученні вказувати бажано, проте необов’язково (ВС/КАС у справі №520/8309/18 17 від березня 2020 р.)

Витрати на правову допомогу при перегляді судових рішень НЕ може можуть перевищувати такі витрати, понесені клієнтом при розгляді справи у суді першої інстанції (ВС/КАС № № 2040/6747/18 від 11.12.2019)