Виробничий травматизм кримінально-правові наслідки для керівника

За даними Державної служби України з питань праці, у 2023 році зафіксовано 3104 нещасних випадки виробничого травматизму, у 2024 – 3509, у 2025 – 3424. Із них зі смертельними наслідками: 472, 493 та 477 відповідно.

Це свідчить про системний характер проблеми. Однак, за кожним таким випадком стоїть не лише шкода здоров’ю чи життя працівника, а й потенційна кримінальна відповідальність посадових осіб.

Ключові питання залишаються незмінними: коли травматизм стає кримінальним провадженням, хто відповідає і як мінімізувати ризики.

Кримінальне провадження за фактом виробничого травматизму, як правило, розпочинається одразу після інциденту. Інформація про травмування або загибель працівника потрапляє до правоохоронних органів з різних джерел – це можуть бути працівники підприємства, свідки події, медичні працівники або інші служби, яких повідомляють про нещасний випадок, зокрема Держпраці.

Правоохоронці фіксують місце події, опитують свідків та встановлюють обставини травмування. Якщо виявляються ознаки можливого порушення правил охорони праці або інших вимог безпеки, відомості вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Найчастіше такі дії кваліфікуються за ст. 271 або 272 КК України.

Важливо розуміти: не кожен нещасний випадок на підприємстві стає «криміналом». Кримінальна відповідальність настає тоді, коли через порушення вимог законодавства про охорону праці або правил безпеки постраждав працівник, це призвело до його загибелі або інших тяжких наслідків. Межа між адміністративним і кримінальним правопорушенням – це наслідки та причинний зв’язок із діями чи бездіяльністю відповідальних осіб.

Стаття 271 (порушення вимог законодавства про охорону праці) передбачає відповідальність за порушення загальних вимог законодавства про охорону праці службовою особою підприємства, установи чи організації або ФОПом. Йдеться про порушення правил, що мають універсальний характер і поширюються на всі сфери виробництва.

Потерпілим від такого кримінального правопорушення може бути особа, яка має постійний або тимчасовий зв’язок з даним підприємством чи з виробничою діяльністю ФОПа (як трудові, так і адміністративні чи цивільно-правові відносини). Водночас не можуть визнаватися потерпілими від злочину особи, не пов’язані з даним виробництвом.

Обов’язковою ознакою є настання наслідків:

• для ч. 1 ст. 271 КК: середньої тяжкості чи легкітілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров’я або незначну втрату працездатності (що встановлюється судово-медичною експертизою);
• для ч. 2 ст. 272 КК: загибель людей або інші тяжкі наслідки.

Загибель людей – заподіяння смерті одній або більше особам.