Випадок, коли суд поновлює строк на апеляційне оскарження і після спливу одного року з дня складання повного тексту рішення, керуючись ч. 2, ст. 358 ЦПК України (ВС/КЦС у справі № 333/1020/16-ц від 23 вересня 2020р.)

Фабула судового акту: В принципі все просто. Особа була одним із відповідачів, проте не брала участі у розгляді справи та не була повідомлена належним чином про розгляд справи. Про ухвалене рішення судом першої інстанції дізналася більше ніж через рік і вирішила його оскаржити. В апеляційній скарзі зазначила, що матеріали справи не містять доказів отримання нею повідомлень від суд про дату час та місце розгляду справи, як і не містять доказів про отримання нею копії судового рішення. Звертається до суду із клопотанням застосувати пункт 1, ч. 2, ст. 358 ЦПК України та поновити строк на апеляційне оскарження.

Отже, просто, але не для суду апеляційної інстанції. Виходить, що поновити строк з цієї підстави можливо тільки через суд касаційної інстанції.

Що таке належне повідомлення особи про розгляд справи? Начебто елементарне питання, проте лише на перший погляд.

В даному випадку суд першої інстанції формально повідомив скаржника за відомим йому місцем його реєстрації, хоча не під підпис. Повістка – повідомлення повернулася суду, тобто не була вручена адресату. Цього достатньо для розгляду справи без участі скаржника та ухвалення рішення. Проте за скаржником все одно зберігається право на апеляційне оскарження, точніше на поновлення строків на апеляційне оскарження і після спливу року з дня складання повного тексту рішення.

ВС підкреслив, що і повістка – повідомлення, і копія судового рішення суду першої інстанції надсилалися на адресу, з якої скаржник знявся за декілька років до моменту розгляду справи. Очевидно тілька така адреса була відома позивачу, і він зазначив її у позові. Тому юридично скаржник не був обізнаний про розгляд справи, і як сам зазначає в апеляційній скарзі « тільки дізнався, так відразу вирішив оскаржити».

ВС посилається на ст. 272 ЦПК України, яка передбачає що: "Днем вручення судового рішення є: день вручення судового рішення під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси."

Жоден з цих випадків не стосується скаржника. Тобто підтверджуються слова про те, що про існування рішення у справі, як і про існування самої справи скаржник дізнався більше ніж через рік після складання повного тексту рішення судом першої інстанції. Отже, строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню згідно пункту 1, ч. 2, ст. 358 ЦПК України

Аналізуйте судовий акт: Клопотання про поновлення процесуального строку можна заявляти і усно. Письмова форма НЕ ОБОВ’ЯЗКОВА (ВС/КГС № 910/6915/19 від 02.12.2019)

Судовий виклик за допомогою SMS є належним ЛИШЕ у разі подання учасником справи заяви про таке інформування (ВС/КЦС № 201/6092/17 від 27.03.2019)

Повернута повістка з причини – «закінчення терміну зберігання» та телефонограма не є належними способами повідомлення позивача про розгляд справи, який в такому випадку відкладається (ВС/КЦС, № 127/2871/16-ц, 20 червня 2018 р.)

Повторна неявка позивача є підставою для залишення позову без розгляду навіть за наявності поважних причин такої неявки (ВС/КЦС № 310/12817/13 від 22.05.2019)