Винятки з концепції «плодів отруєного дерева»: застосування у судовій практиці

Стаття розкриває та деталізує твердження про деабсолютизацію концепції «плодів отруєного дерева» на основі сучасних наукових розробок та судової практики Верховного Суду (України), правових позицій Європейського суду з прав людини і Верховного Суду США. Виокремлено основні правила-винятки: «незалежного джерела», «неминучого виявлення», «очищення від бруду», «нешкідливої помилки» та «виключення доброчесності», сформованих під впливом англо-саксонської правової системи та розвинених у низці рішень національних судів України.

Читайте статтю: Доктрина неминучого виявлення у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Свєтіна проти Словенії»: генеза та практика застосування

Проаналізовано сутність кожного з названих винятків з огляду на міжнародний історичний екскурс та сучасну правозастосовну практику різних судових інстанцій. Висвітлено проблему відсутності єдності у сприйнятті вказаних винятків як на прикладному, так і на доктринальному рівні через їх генезу, невизначеність застосування у національному кримінальному процесі та запропоновано шляхи її вирішення. Зазначено, що Верховний Суд (України) сприймає прогресивний іноземний досвід, у тому числі крізь призму винятків «плодів отруєного дерева», однак у кореляції з особливостями національної правової системи.

Читайте статтю: Методика 14.1.75 або "плоди отруйного дерева"

Доведено, що застосування правил-винятків потребує ретельного дослідження з урахуванням обставин конкретної ситуації, оскільки спрямовуючий вплив на національні суди повинні мати міжнародні стандарти дотримання прав і свобод людини. Водночас, їхнє необґрунтоване використання може призвести до порушення прав і свобод особи у процесі кримінального провадження та до несправедливого судового розгляду в цілому.

Аргументовано, що винятки із правила «плодів отруйного дерева» є виправданими за умови, що вони служать компенсаторними механізмами задля забезпечення справедливості судового розгляду як міжнародного стандарту.

Водночас, проведений нами аналіз судової практики та наукових джерел дає підстави стверджувати, що, на відміну від самої концепції «плодів отруєного дерева», винятки із неї не характеризуються єдністю у сприйнятті та застосуванні як на прикладному, так і на доктринальному рівні.

Аналізуйте судовий акт: Явка з повинною отримана із порушенням прав є «отруєним деревом», а тому похідні від неї докази є недопустимими (ВП/ВС у справі № 1-305/2009 від 29.04.2020)

Автори статті: І.А. Тітко

доктор юридичних наук, професор, завідувач кафедри кримінального права та кримінально-правових дисциплін, Полтавського юридичного інституту Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, Ukraine
https://orcid.org/0000-0003-4126-6967

К.А. Юхименко
студентка IV курсу Полтавського юридичного інституту Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, Ukraine