Виклик адвокату на допит: як протидіяти

В української кримінальної практиці досить поширене явище, невідоме в країнах з розвиненою правовою культурою: слідчий викликає адвоката на допит, щоб вивести його зі справи. Таке трапляється особливо часто, коли захисник раніше працював корпоративним юристом у підзахисного.

Формально, статус свідка не перешкоджає здійсненню повноважень захисником. Проте, часто суди встановлюють додаткове обмеження до запобіжного заходу, заборояючи спілкування зі свідком. А оскільки статус свідка набувається із викликом на допит, незалежно від фактичної участі в ньому, то клієнт виявляється позбавленим права спілкуватися зі власним захисником.

Нижче наведені типові аргументи, які можуть виявитися корисними для блокування незаконних дій обвинувачення.

Мною, адвокатом Х, отримано повістку про виклик на допит по кримінальному провадженню. Як відомо слідчому, в даної справі я є захисником.

“Ніхто не зобов'язаний виконувати явно злочинні розпорядження”, ст.60 Конституції. Вважаю виклик слідчого явно злочинним за наступних підстав.

На протязі кількох років, мною здійснюється “правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб”, ст.19.1.1 Закону “Про адвокатуру”. Саме з цього супроводу мені відомі всі факти, які можуть бути предметом допиту.

Я не комуніцировав з будь-якими особами, які зазначені в кримінальному провадженні, інакше, ніж у якості адвоката. Отже, не існує обставин, про які я можу бути викликаний для надання свідчень.

“Не можуть бути допитані як свідки: адвокати - про відомості, які становлять адвокатську таємницю”, 65.2.2 КПК. “Адвокату забороняється: без згоди клієнта розголошувати відомості, що становлять адвокатську таємницю”, ст.21.2.2 Закону “Про адвокатуру”.

“Клієнт - фізична або юридична особа в інтересах яких здійснюється адвокатська діяльність”, ст.1.1.7 Закону “Про адвокатуру”.

“Адвокатською таємницею є будь-яка інформація, що стала відома адвокату про клієнта, а також питання, з яких клієнт звертався до адвоката, зміст порад, консультацій, роз’яснень адвоката, складені ним документи, інформація, що зберігається на електронних носіях, та інші документи і відомості, одержані адвокатом під час здійснення адвокатської діяльності”, ст.22.1 Закону “Про адвокатуру”.

Вочевидь, слідчий помилково вважає, що на відміну від захисту клієнта, правовий супровід не захищений адвокатською привілеєю. З наведених вище цитат, слідчий може переконатися в незаконності своїх вимог. Відповідно, я звернувся в порядку ст.214 КПК з повідомленням про скоєння слідчим злочину, склад якого передбачений ч.2 ст.397 ККУ: втручання в діяльність захисника.