Відповідальність за довкілля: правові аспекти

На сьогоднішній день практично вся територія України перебуває у стані глибокої екологічної кризи. Погіршення стану довкілля на фоні затяжної економічної кризи призводить до трагічних наслідків. Проте ані наявне становище, ані глобальна Чорнобильська трагедія не змусили суспільство по-новому поставитися до проблем охорони навколишнього середовища.

Від екологічних чинників прямо залежить успіх економічних реформ, започаткованих в Україні, адже покращення стану довкілля зумовить, серед іншого, і розвиток туризму. Розрахунки показують: якщо й надалі під час реформ ігнорувати екологічні питання, це призведе до такого стану навколишнього середовища, що витрати на забезпечення придатних для проживання людей умов зведуть нанівець здобутки навіть успішно діючої ринкової економіки.

Зважаючи на це, інститут екологічно-правової відповідальності, без сумніву, є обов’язковим елементом механізму правового регулювання суспільних відносин у державі. Він спонукає правозобов’язаних суб’єктів і уповноважених осіб відповідально ставитися до питань екології. Причому способи і заходи такого спонукання різноманітні, а уся їх сукупність становить загальноправову категорію юридичної відповідальності.

Проте відсутність постійного вдосконалення законодавства, яке регулює відносини у галузі збереження довкілля, змушує повертатися до означеної проблеми знову і знову.

Поняття та підстави екологічної відповідальності

Зважаючи на загальну теорію права, юридичну відповідальність традиційно поділяють на кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та інші. Обґрунтовування існування окремого виду «екологічної відповідальності» пов’язане з наявністю у Законі України «Про охорону навколишнього природного середовища» (далі – Закон) розділу XV, який називається «Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища». Основною ж підставою для застосування інституту та правового механізму такої відповідальності є вчинене суб'єктом діяння, яке посягає на екологічний правопорядок і заподіює шкоду об'єктам навколишнього природного середовища – екологічне правопорушення.

Поняття екологічних правопорушень охоплює порушення як у сфері охорони довкілля загалом, так і щодо окремих природних об'єктів і регулюється нормами, відповідно, водного, земельного, надрового та іншого галузевого законодавства. Такі порушення характеризуються особливими, специфічними ознаками. Так, у ст. 70 Закону вживаються поняття «екологічне правопорушення» та «екологічний злочин».

Широкий перелік правопорушень у галузі екологічної безпеки надається у ст. 68 Закону. Це, зокрема:

· порушення прав громадян на екологічно безпечне навколишнє природне середовище;

· порушення норм екологічної безпеки;