Стаття 72. Рішення виборчої комісії за результатом розгляду скарги

1. Рішення суб’єкта розгляду скарги повинно бути законним і обґрунтованим.

2. Перед розглядом скарги по суті виборча комісія вивчає скаргу для встановлення:

1) чи подано скаргу належним суб’єктом звернення зі скаргою, визначеним цим Кодексом;

2) чи віднесено цим Кодексом розгляд скарги до повноважень виборчої комісії (належний суб’єкт розгляду скарги);

3) чи дотримано суб’єктом звернення зі скаргою строки оскарження, встановлені цим Кодексом.

3. Виборча комісія приймає рішення про залишення скарги без розгляду по суті, якщо вона подана неналежним суб’єктом звернення зі скаргою чи до неналежного суб’єкта розгляду скарги або з порушенням строків оскарження, встановлених цим Кодексом.

4. Центральна виборча комісія, приймаючи рішення про залишення скарги без розгляду по суті, може з власної ініціативи взяти до розгляду факти, викладені у скарзі.

5. У разі якщо скаргу подано належним суб’єктом звернення зі скаргою до належного суб’єкта розгляду такої скарги в установлені цим Кодексом строки, виборча комісія переходить до розгляду скарги по суті.

6. Під час розгляду по суті скарги щодо рішення суб’єкта оскарження виборча комісія вирішує:

1) чи мало місце прийняття оскаржуваного рішення суб’єктом оскарження;

2) чи було оскаржуване рішення прийнято суб’єктом оскарження на законних підставах;

3) чи було оскаржуване рішення прийнято в межах повноважень та відповідно до визначеної законом процедури;

4) чи підтверджуються викладені у скарзі вимоги наданими доказами;

5) які правові норми належить застосувати до цих правовідносин;

6) чи належить задовольнити кожну з вимог суб’єкта звернення зі скаргою, чи відмовити в їх задоволенні;

7) чи належить поновити порушені права чи законні інтереси суб’єкта звернення зі скаргою в інший спосіб;

8) які рішення слід зобов’язати прийняти чи які дії, що випливають із факту скасування рішення, вчинити.

7. Під час розгляду по суті скарги щодо дії (бездіяльності) суб’єкта оскарження виборча комісія вирішує:

1) чи мала місце оскаржувана дія (бездіяльність) суб’єкта оскарження;

2) чи оскаржувана дія (бездіяльність) здійснювалася (вчинялася) суб’єктом оскарження на законних підставах;

3) чи підтверджуються викладені у скарзі вимоги наданими доказами;

4) які правові норми належить застосувати до цих правовідносин;

5) чи належить задовольнити кожну з вимог суб’єкта звернення зі скаргою, чи відмовити в їх задоволенні;

6) чи належить поновити порушені права чи законні інтереси суб’єкта звернення зі скаргою в інший спосіб;

7) які рішення слід зобов’язати прийняти чи які дії, що випливають із факту визнання оскаржених дій чи бездіяльності протиправними, вчинити.

8. При розгляді скарги по суті виборча комісія може задовольнити скаргу повністю або частково чи відмовити в її задоволенні.

9. Виборча комісія, встановивши, що рішення, дії чи бездіяльність не відповідають законодавству про вибори, задовольняє скаргу. При задоволенні скарги виборча комісія може задовольнити усі або частину вимог суб’єкта звернення зі скаргою.

10. У разі задоволення скарги виборча комісія може прийняти рішення, яким:

1) визнати рішення суб’єкта оскарження чи окремих його положень, дії чи бездіяльність такими, що не відповідають вимогам законодавства (є протиправними), порушують виборчі права громадян, права та законні інтереси суб’єкта виборчого процесу;

2) скасувати оскаржене рішення;

3) зобов’язати суб’єкта оскарження здійснити дії, передбачені законодавством, що регулює організацію та порядок проведення виборів;