Відсутність у ГПК прямої вказівки на заборону оскарження ухвали зобов’язують суд апеляційної та/або касаційної інстанції прийняти правильно оформлену скаргу до розгляду (ВГСУ від 29 листопада 2016 р. у справі № 910/14968/14)

Фабула судового акту: У господарському судочинстві існує питання щодо оскарження ухвал суду першої інстанції в апеляційному та касаційному порядку окремо від рішення суду першої інстанції. Чи передбачає ст. 106 ГПК України вичерпний перелік ухвал, які підлягають окремому оскарженню, або будь-яка ухвала суду першої інстанції може бути оскаржена до апеляційного суду, за умови що її оскарження прямо заборонено процесуальним законом.

ВГСУ цією постановою чітко надав відповідь: Відсутність у ГПК прямої вказівки на заборону оскарження ухвали зобов’язують суд апеляційної та/або касаційної інстанції прийняти правильно оформлену скаргу до розгляду. Зазвичай така заборона прописується суддею у резулятивній – «ухвала оскарженню не підлягає». Є одне доповнення: ухвала повинна суттєво впливати на права та обов’язки учасників справи. Наприклад, не зрозуміло, чому тоді не можна оскаржити ухвалу про порушення провадження у господарській справі. Доволі широке поняття, але його слід враховувати.

У цій справі ВГСУ підтвердив можливість оскарження ухвали про призначення судової експертизи, при тому, що оскарження такої ухвали прямо не передбачено ст. 106 ГПК України. Хоча у переважній кількості випадків разом із призначенням експертизи суд зупиняє провадження, а оскарження ухвали про зупинення провадження прямо передбачено ст. 106 ГПК України.

Слід додати, що поки що відкритим залишається питання про розмір судового збору при оскарженні ухвал, оскарження яких прямо не заборонено ГПК.

Аналізуйте судовий акт: Суд НЕ має право повертати скаргу без розгляду, якщо не подобається документ про сплату судового збору, а зобов’язаний витребувати від особи підтвердження сплати збору від Держказначейства (ВГСУ у справі № 910/10286/16 від 9 листопада 2016р.)

Незадовільний фінстан відповідача та криза у державі не є підставою для розстрочення виконання рішення суду, адже сторони справи перебувають у рівних економічних умовах (ВГСУ від 09 листопада 2016р. у справі № 914/1488/15)

Суд НЕ зобов’язаний відкладати засідання, якщо представник сторони навіть ВПЕРШЕ не з’явився на розгляд і має право ухвалити рішення за наявними у справі матеріалами (ВГСУ від 07 липня 2016 року у справі № 910/21819/15)

Гонорар за справу можна стягнути з відповідача тільки, якщо отримувач у платіжному дорученні – адвокат Петренко, а не ФОП Петренко, і в договір на правову допомогу зазначений конкретний номер справи (ВГСУ від 15 листопада 2016р.№ 908/1051/16)

Суди футболят позов Газпрому про оскарження штрафу накладеного АМКУ в сумі 86 млрд. грн. у зв’язку з тим, що цей позов підписаний особою посадове становище якої не вказано ( ВГСУ у справі №910/6797/16)