Верховна неповага або про деякі питання нівелювання Верховним Судом України питання рівності батьків у правах

Правова система України як демократичної та правової держави ґрунтується, зокрема, на принципах формальної рівності та не дискримінації. У рішенні Конституційного Суду України від 12.04.2012 р. № 9-рп/2012 зазначено: «Рівність та недопустимість дискримінації особи є не лише конституційними принципами національної правової системи України, а й фундаментальними цінностями світового співтовариства. Гарантована Конституцією України рівність всіх людей в їх правах і свободах означає необхідність забезпечення їм рівних правових можливостей як матеріального, так і процесуального характеру для реалізації однакових за змістом та обсягом прав і свобод».

Материнство VS батьківство

У ст. 51 Конституції України встановлено, що кожен із подружжя має рівні права та обов’язки у шлюбі та сім’ї: що державою однаково охороняється як батьківство, так і материнство. Сімейне законодавство також пронизане нормами, що імплементують вказані принципи. Так, відповідно до ч. 1 ст. 141 Сімейного кодексу України (далі – СКУ) мати й батько мають рівні права та обов’язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 р. №2402-III визначає, що кожна дитина має право на проживання в сім’ї разом з батьками або в сім’ї одного з них та на піклування батьків. Батько й мати мають рівні права та обов’язки щодо своїх дітей. Однак на практиці реалізація вказаних положень є надзвичайно складною і часто призводить до дискримінації чоловіків у забезпеченні рівності батьківських та материнських прав щодо дитини.

Користуйтесь консультацією: Правове регулювання прав та обов’язків осіб, що проживають у цивільному шлюбі

Однією з найпоширеніших категорій спорів між батьками є спори щодо визначення місця проживання дитини. Українське законодавство чітко визначає, що місце проживання дитини, яка не досягла 10 років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла 10 років, визначається за спільною згодою батьків та дитини (ст. 160 СКУ). Якщо у батьків малолітньої дитини, які проживають окремо, відсутня згода стосовно місця проживання останньої, такий спір може бути вирішений органом опіки та піклування чи судом.

При розв’язанні вказаного спору повинні враховуватися обставини, що мають істотне значення, а саме: ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов’язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров’я (ч. 1 ст. 161 СКУ). У будь-якому випадку, дитина не може бути переданою для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

Пленум Верховного Суду України (далі – ВСУ) зазначає, що «при вирішенні спору про місце проживання дитини належить звертати особливу увагу на її вік та з’ясовувати, з ким із батьків вона бажає проживати» (п. 18 Постанови «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21.12.2007 р. №11). Водночас, відповідно до принципу 6 Декларації прав дитини від 20.11.1959 р. (далі – Декларація), малолітня дитина не повинна (крім тих випадків, коли є виняткові обставини) бути розлучена зі своєю матір’ю.

Судова практика

14.12.2016 р. у справі №6-2445цс16 ВСУ ухвалено першу постанову, в якій проаналізовано ст. 161 СКУ і принцип 6 Декларації та викладено правовий висновок щодо їх застосування. Вказаною постановою ВСУ скасував ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (далі – ВССУ) від 20.07.2016 р. та рішення Апеляційного суду м. Києва від 29.04.2016 р., залишивши чинним рішення Печерського районного суду м. Києва від 29.01.2016 р., яким відмовлено у задоволенні позову про визначення місця проживання двох малолітніх дітей з батьком та задоволено аналогічний зустрічний позов матері.

Користуйтесь консультацією: З ким буде проживати дитина після розлучення батьків