Вбивство чи можливість вибору: як міжнародне право регулює питання абортів

Масові протести у Польщі, викликані скандальним рішенням Конституційного трибуналу про заборону абортів, довели, що тема права жінок на переривання вагітності залишається актуальною навіть у демократичних державах.

У світі триває "полеміка щодо абортів" (англ. "Abortion debate") – дискусія щодо морального, релігійного та правового статусу переривання вагітності.

В ній виокремлюють дві основні групи: "за вибір" (за право жінок обирати, народжувати дитину чи ні) та "за життя" (за право плода на життя з моменту зачаття). Кожна група прагне впливати на громадську думку та законодавців, щоб домогтися правової підтримки своєї позиції.

На сьогодні у світі немає єдиного підходу до штучного переривання вагітності. Легальність цієї медичної процедури, підстави та умови її проведення належать до компетенції кожної окремої держави.

Як це питання вирішується у законодавстві різних країн світу та яким підходом керується Європейський суд з прав людини?

Світова практика

Країни світу можна умовно поділити на чотири групи, в залежності від законодавчого регулювання права жінки на аборт:

Країни, в яких існує повна заборона аборту. Аборти повністю заборонені, як правило, крім випадків порятунку життя жінки, в Андоррі, Анголі, Бангладеш, Ватикані, Венесуелі, Гватемалі, Гондурасі, Домініканській Республіці, Єгипті, Індонезії, Іраку, Лівії, на Мальті, в Мавританії, Непалі, Нікарагуа, Омані, Парагваї, Папуа Новій Гвінеї, Сальвадорі, Сан-Марино, Сирії, Чилі, на Філіппінах.

В більшості з цих країн аборт розглядається як злочин проти життя.

Країни, в яких аборт дозволено у виняткових випадках: Алжир, Аргентина, Болівія, Бразилія, Гана, Кенія, Коста-Рика, Марокко, Монако, Ліхтенштейн, Нігерія, ОАЕ, Пакистан, Перу, Польща, Уругвай.

В цій групі країн аборти дозволені, як правило, лише у разі настання вагітності в результаті зґвалтування або в разі загрози життю і здоров'ю жінки і тільки за медичними показаннями.